Отже, мій Газ69 у сім'ї "зелений". З'явився не зовсімусвідомлено. Як то на Великдень викрали у моєї дружини жовтукупешку (нічого святого) зрозуміло її ніхто не шукав, зрозуміло щовона на момент як ми побачили була вже в Придністров'ї (5 годинїзди) ну так ладно.Пройшло.Як то ділити одну магіну важко і згадавя що у гаражі в місті де я раніше жив стоїть Перемога, куплена мноюв студентстві і років 15 простояла вже без виїздів, поїхав яподивитися може… не лягла душа, і запропонували мені поміняти її наГаз 69. Всього то в 500 км від Києва. Тойоті, поміняли, міцний навигляд дідок, 500 км їхали добу, зате своїм ходом, бензину зжерлибочку, розтрусило всього, але доїхав, сам до речі сказати я вмашинах нічого не розумів, як то весь час на нових японцях інімцях. Знав як капот відкрити і воду в бачок налити...
стоїть у дворі, дружина в жаху, я по знайомих, форуми знайшов, читаю, страшно. Шукати СТО та яке там. До одним-налаштували карб.поїхав аж 50 км на годину. Круто. Але розумію, що не те. Знайшовінструкцію з військового ремонту. Теорію почитав, форум подивився.сам поліз у карб. "та це просто" для людини з двома то вищимиосвітами ... І помчала. У результаті робив усе сам. Читаємо робимо.інструменту в будинку стало в 6 разів більше, ніж було. Запчастинпоступово теж через 4 місяці газик уже бігав дуже бадьоро. Кожендень. На роботу з роботи 70 км. На день. За три роки рідний двигунпройшов понад 50 тисяч. Тепер у нього двигун ніси. Але ріднийзнятий подшаманен. ( кільця поміняв клапана. Решта все залишилосяяк є. Законсервований і стоїть у теплому боксі. Новий двигун вінсправді майже новий, газик впевнено набирає сотню км на годину. Нанеодружених треба дивитися на тахометр інакше не зрозуміло чи незатих на світлофорі. Вже побіг по пісках і лісах..
ну якось так
а ще в ньому є музика :)
