Метелиця 2019 перший досвід у зимовому спринті

Сказати що ми готували машину під спринт тим більше під зимовий… цебільше ніж перебільшення. Ми взагалі її не готували. Післяосіннього Гаплика 2018 я взагалі до неї не підходив. Повна листявсередині і зі знятою лебідкою, замінив акумулятор, долив антифризвимів мітлою листя і готово. 80% її це суцільні віражі і підйоми, місцями, між деревами рівно на ширину газика, але ж приїхали запланом гонка 3 години. Йшли явно акуратно пристрілюючись до траси, ми ж вишукували місця для обгонів, але їх практично не було, буваєна черговому колі, придумаємо собі місце і навіть проб'ємо зрізку, але на наступному колі всі по ній йдуть, і начебто це вже не нашазрізка. Ну як би там не було на першій годині нас ніхто неназдоганяв і обганяти не намагався. Ми ж робили кілька спробвипередити суперників. Та успішних і не дуже. На другій годині япочав втомлюватися. Та й суперники звикли і поїхали швидше.особливо на прямих. Газик не міг упоратися з ними на прямих. Нашашвидкість. На болотяній гумі по вже накатаному снігу була яснонижче. Ми спробували збільшити швидкість на змійках. Спочаткусильно заважало блокування у передньому мосту. Газик просто скидалона зовнішній радіус. Тоді я став підходити до повороту на більшійшвидкості, а разом з поворотом скидати газ. Стало більшпередбачувано. І не так страшно. Але до такої манери требазвикнути. Спробувати. А тут ззаду насідають на повну. Найменшапомилка і ти вже наздоганяєш. А помилки були. До кінця другоїгодини вже хотілося просто зійти. Але ж ми не діти. І нам за 50 тамашині за 60. Ми їдемо далі. Сподіваючись, що суперники теж не зметалу. І правда. Он Паджерік став і ми бачимо його на одному місцівже третє коло. Кудись поділася Елька. Немає Навари злетів зподушок двигун Шниви. Та й обганяють нас лише дві машини лідериТойота та Ісузі. Обгони стали жорсткими. Траса розбита. Ми двічізловили в зад чужу машину. Один раз, коли не вписалися в радіус ігальмували. Вдруге коли вимушено стали на дрібний ремонт. І стализбоку траси, але суперник не потрапив у величезні ворота і зніс намзадній ліхтар. Розоривши собі весь борт. Ремонт був дрібний алехвилин сім втратили. Провалилася педаль газу. Полагодили швидко. Доречі, ми давно вже їхали без глушника. Він відвалився на першомуобгоні ще на 15-й хвилині гонки. Вже відбили і фару шукач, але це ясам вибирав траєкторію по досить товстим гілкам. Ну і зачепилитойоту і знесли собі лівий дракончик. Але це гонка. Дрібнізіткнення у ній неминучі. Ми не перемогли і навіть не зайшли натумбочку. Але проїхали всю гонку та повернулися додому своїм ходом.нам це вже була перемога. Був кумедний випадок.Коли після гонки донас підійшов глядач (власник уаза) і запитав "хлопці, у вас що, руки залізні? три години так крутити кермо..." та у населектропідсилювач з тойоти. Без нього ми б не вижили