Виконавчий механізм пневмопідручок (продовження)

ще трохи часу приділив модернізації. З самого початку пішло не запланом. Якість покупних запчастин трохи підвело. Розвалився один ізкуплених трійників на задній міст і прокладку трубок довелосязупинити. Знову розібраний треба поміняти тросик спідометра, а йогокінчик застряг у шестерні спідометра в роздатці і нікого не хотівзвідти виходити. Іншу КПП (фото 4) із запасів (дякую Діма), алетепер трос довгий і як то не по феншу, тим більше не відомо на якукількість обертів на км він розрахований наступна спроба дістатикінчик успіхом увінчалася і я таки зібрав шестерню і спідометра враздатке.Заодно поставив "нову коробку" моя таки за 10 роківактивної експлуатації зносилася і первинний вал непристойнобовтався.Та й синхронізатори мали блідий вигляд.Наступна коробкавиглядає і включається непогано.А вихід на спідометр надалівикористовуватиму під датчик швидкості. Але це на майбутнє.механізм із попереднього запису встановив під сидінням водія (фото3) у "подіум" з кранами стане між сидіннями. З кранами. Вірнішез одним… довелося повозитися. Ніяк не хотів працювати оскількитреба. Справа виявилася в краворукості тих, хто робив його назаводі. Всередині є язичок, що відкриває клапан скидання повітря.він із різьбленням. Отож на виробництві його вкрутили до упору. Ане стали налаштовувати. Довелося вивчити теорію роботи та викрутитийого на потрібну висоту. Залишилося зібрати все вже у робочомурежимі. Купити трійничок і закінчити цю не зрозумілу багатьомпроцедуру. Знайти б на весь цей час…