Перша машина в якій, я сидів за кермом (мені було всього 5 роківі сидів я у тата на ногах, він керував педалями, а я кермував), бувбатьківський ІЖ 21251 (він -Аж хоч і потіснений обставинами, алезалишається головною машиною в моєму житті." Для мене це буланевимовна радість. З тих пір, ІЖі і Москвичі займають в моєму серціособливе місце. Ця машина стирчала на моїх очах досить довго, але яне Все ж якось, почав спілкуватися зі своїм старим знайомим, їїгосподарем і вирішив йому з нею допомогти.Шкода було красуню, простояла 2 роки у нього під воротами, і не рушала з місця.Домовилися, прикотив він її.Я її завів і зрозумів що мотор порарозбирати.Головка була лопнула, карбюратор годував тільки першоюкамерою, роздовбаний трамблер, роздроблені шестерні диференціала, Коробка передач дихала на ладан, кузов сильно пошарпаний, салон тежвтомився…
Хлопець не довго думаючи поспішив списати її в брухт, коли зрозумівщо за неї ніхто гідних грошей не дасть, а вкласти потрібно не мало (у мене їх просто не було). Пропонував йому за неї Рено 20TS усхожому стані, але він відмовився. Напевно пізно наздогнав, тому щовсе-таки купив у результаті мою Рено ... Найшовся ще хлопець, нашспільний знайомий, він її придбав за невеликі гроші, я обіцявпідстрахувати, допомогти її відновити і якщо що, викупити її. Я "бюджетно" перебрав весь мотор та іншу головку блоку. Залив олію, змінив деякі дріб'язки, решта була ще невідома. Коли поїхалипокататися, перевірити, тут усе і з'ясувалося. Він теж розвівруками, і теж мало не пішов здавати на брухт. Ось тут і ми з неюпочали спільне життя. Колупав по засіках грошей і взяв її задружину. )
Заварив редуктор, мотор поставив той-таки М 412 але набагато живіше (трохи модернізував місцями). Так, двічі врятував від злісногоприймача металобрухту. Їй довго не щастило, та й нині золотом непокривається. Однак я їй організував кілька світлих днів, організуюі, може, не довге, але веселе життя.
Докладніше опишу в журналі.
