Дуже цікавим був і проект мікроавтобуса А9. Цей восьмиміснийавтомобіль із вузлами «москвичів-407», 410 та деякими деталями«Волги» створювали за вказівкою міністерства та відділу автопромуДержплану. Досвідчений зразок – прообраз сучасного мінівена зібраливлітку 1958-го. З жовтня по січень автомобіль наїздив по Москві таПідмосков'ю 10 тис. Км. Вердикт заводських випробувачівговорив:доопрацьовувати та відчувати далі. Але до початку 1960-хкерівництво заводу змушене було згорнути роботи з «москвичів» А9 та415 – не було ні коштів, ні обладнання, ні площ для їхньоговиробництва.
Незабаром навіть повнопривідні 410-ті та 411-ті зняли з конвеєра –треба було нарощувати випуск стандартних «москвичів-407». Декількароків понад 50% (! ) «москвичів-407» продавали на експорт, щостановило не малий прибуток для держави. Причому, не тільки всоціалістичні країни – до Фінляндії, Норвегії, Франції, Англії, Куби… Було річ…
Немало сил витратили співробітники управління головногоконструктора на мікролітражний задньомоторний автомобіль, якийприйнято називати "москвичом-444". Кузов копіювали з італійськогоФІАТ-600 – такою була вимога «верхів», які власним розробкам "недовіряли", тим самим сильно загальмовуючи розвиток за всімастаттями. За спогадами тодішнього головного архітектора заводу А.Ф.Андронова, міністерські директиви по мотору змінювалися шість (! )разів. На МЗМА у 1957–1959 pp. Побудували п'ять дослідних зразківмашин, випробували на стенді та власний двигун об'ємом 0, 75 л. Вже1960-го «Москвич-444» став серійним ЗАЗ-965, щоправда, з мотором, створеним у НАМІ. Таким наприкінці 1950-х був штат УГК МЗМА. Прицьому конструкторів завжди займали непрофільнимизамовленнями:починаючи від проектування деталей редуктора самоскидаМАЗ-525 і закінчуючи виробництвом ... "автомата для продажуцигарок" і деяких "ковзанів Полікарпова". Мабуть більше не булокого зайняти.
У 1960-му зовнішність «Москвича-407» оновили, а ще через два рокиз'явився 403-й з модернізованими підвіскою, гальмами, двигуном, елементами кузова та інтер'єру. Але і його вік, незважаючи настійкий попит, був недовгий.
У 1964-му дебютував «Москвич-408» з передовим, навіть обігнавшидеяких зарубіжних однокласників дизайном та двигуном збільшеною до50 к.С. Потужності. Мабуть, це був перший радянський автомобіль, автори якого всерйоз замислилися про пасивну безпеку. Ременівипробовували у Франції - експортні позиції "москвичів" булисильні. Зауважимо, що з часу появи першої самостійної конструкції –«Москвича-402» не минуло й десяти років! Через через 10 років трироки дебютував "москвич-412" з небаченою в СРСР для 1, 5-літровогомотора потужністю - 75 к.С. Цей автомобіль дозволив радянськимспортсменам гідно виступати на найпрестижніших міжнародних ралі.1968-го чотири машини дійшли до фінішу марафону Лондон-Сідней. Щеза два роки, навесні 1970-го 412-ті, до речі, вже з новимоздобленням, здолали 26 тис. Км від Лондона до Мехіко. У Сіднейнайкращий радянський екіпаж прийшов двадцятим. А в Мехіко Л.Потапчик, Ю. Лесовський та Е. Баженов були вже дванадцятими.Зауважимо, що на відміну від автомобілів провідних західнихгонщиків, «москвичі», які увійшли до числа всього 23, що фінішували (з понад 90 стартували в Лондоні), майже не відрізнялися відсерійних.
А що вже говорити про заводських механіків? Всього на двохзавантажених під дах універсалах "москвич-427" вони їхали в темпі, наближеному до гоночного, а ночами ремонтували п'ять (! ) нашихспортивних автомобілів. Це – не міфи, а легенди, що мають місце вжитті. Ще в першій половині 1970-х на «москвичах-412» не соромнобуло з'явитися у хорошому автомобільному суспільстві, сьогодні удоглянутому вигляді він викликає гордість.А далі, почалося вбивствозаводу і марки як такої. Прагнення заводчан, не те що викликалоповагу, але часом навіть страх серед світових брендів. Багатьом цездасться смішним, але вникнувши трохи глибше в ситуацію, це стаєочевидним. Наприклад та сама марка BMW, поступалася тоді Москвичам, як місцями силовим агрегатом, і однозначно надійністю загалом.Заводом Москвич, не менше ніж раз на два роки пропонувалася нова, або суттєво доопрацьована модель, що не відстає, а часто навіть зінноваційними рішеннями. Згадайте хоча б найпростіше, радіо, якекріпилося на прекрасний замочок, мало вбудований динамік і блокбатарей, щоб не тільки не крали (від чого захищає сучасне зняттяпанелі) але ви могли послухати музику і новини, де вам завгодно. Чице не чудово? Зауважте, всього 70-ті роки. А як щодо першогорадянського круїз контролю, в ті ж 70е? Теж їхня справа, про якувзагалі ледь відомо. Навіть при тому, що цьому заводу хронічнозагальмовували розвиток, часто практично вказуючи дорогу в прірву, до середини 60-х і до середини 70-х, зумів за сильно обмеженнякошти, на потенційно застарілому устаткуванні, зробити значний, незабутній, записаний в історію ривок вгору . Але маючи завод звеличезним і незаперечним потенціалом, віддали перевагу спочаткумаревній ідеї. Мало того що виробляти низькоякісний іноземнийавтомобіль (який наші конструктори з коліс по дах, і з заднього попередній бампер допрацьовували, щоб він хоч якось витримував нашідороги, і все-таки досягли двигуна з верхньорозподільною головкоюблоку циліндрів), так ще й поклали немалу частину витратбудівництва нового заводу Тольятті (вАЗ), на без того загнанийзавод Москвич, що почало фактично вбивати його ще до того, якпочнеться конкуренція з тим, кого він же вирощував. Ось так. Насамому зльоті, обмежили пік слави, а потім і знищили справжньогоборця, цілком так воїна автопрому, який все своє життя хапався закожну нині, що хоч трохи попалася на очі. Що це, якщо не жорстока іпідступна зрада, зокрема народу? Кому, наприклад, потрібніпотенційно застарілі за час зведення заводу та вступ у виробництворадянські 124е Фіати, під новим ім'ям "ваз 2101"? Його експорт буловідрубано на корені. Це була щонайменше втрата подвійно.Легендарного Москивича, коштів які він впевнено приносив у державу, та нової марки, яка навіть у нас, де її так чекали з її новимобладнанням, швидко застаріла та згасла, тільки нещодавно отримавшиякесь суттєве пожвавлення./p>
Те, що було пізніше, багато хто, напевно, пам'ятають…«Москвич-2140» 1976 року, незважаючи на модернізацію деяких вузлівта агрегатів, порівняння із закордонними аналогами вже невитримував. Хоча з'явилися дискові гальма спереду, змінений салон ікузов.
А 41-й став на конвеєр лише через 10 років, та й то «поки що» зістарим двигуном. Новий, як казали, має з'явитися ось-ось, як іседан 2142. У роботі були міні-вен, мікроавтобус, «автомобіль 2000року» на ім'я «Істра»… Чим закінчилася новітня історія «Москвича», всі добре знають. >
…Сьогодні, через понад півстоліття після дебюту «Москвича-402»залишки московського заводу розпродують за борги. Ті, хто щеприходять сюди, намагаються зберегти хоча б музей та архів. Ювілейпройде без офіційних делегацій, парадних промов і, швидше за все, навіть без телесюжетів. Але ми з вами таки згадали епізоди з 82-хлітньої історії «Москвича». Вона того варта… Поки я живий, я неможу не поважати, і не ставитися до них, Москвичів і тих, хто їхробив, з любов'ю. Я хочу, щоб не забувала ця сумна історія. Хто незнає історії, живе у постійному ризику пережити її наново, чи нетак?
Запчастини на фото:HA0261
Коментарі2
МЗМА-АЗЛКу у колективу був інтерес до роботи. ВАЗ отримали копійку і гнали з невеликим рейстайлінгом 20 років, розробивши тільки НІВУ.
Так і є. Навіть більше скажу, у Москвича був не просто інтерес до роботи, це був міцний колектив, який ставився до роботи з любов'ю (хоч 100 разів повторю) саме як до творчості, а не до бізнесу. Ваз такого не знав Напевно в помині. Просто сядь у будь...