Цей автомобіль був придбаний мною в 21 рік. До цього у мене вжебула Audi 100, з дизельним двигуном. Це також була моя першамашина, і напевно звідси така прихильність із соткам в С3 - тимкузові.За цим своїм другим автомобілем бачив також тільки 100. Дужехотілося купити дизельний екземпляр, але на той момент нічогопридатного не було. Але так я вже запалився ідеєю купити сотню, після довгих пошуків дизеля погодився на бензин. На першийпопався.У лайновому відверто кажучи стані... Але тоді меніздавалося що це все дрібниці, що якийсь досвід вже є і за парумісяців впораюся.Я міркував так:у 100 оцинкований кузов, а значитьз корозією серйозних проблем бути не повинно, підвіска у неїМакФерсон, не вибаглива на наших дорогах і відносно недорога времонті, машина відноситься до Е-класу, а отже свого часу вона булане останнім автомобілем (автомобіль року 1983 р.) і тому в ній буливикористані якісні матеріали для обробки салону, та не тільки. Дотого ж вона довга, що мені завжди подобалося в автомобілях. Коротшемінусів я взагалі не спостерігав тоді… і купив її) Спочатку думавпокататися, але руки свербіли залізти подивитися що там та як, та йпотім при тому в якому вона була в стані, їздити на ній булострімко. Починав усе це на голому ентузіазмі, не усвідомлюючи, защо беруся. Та й плану якогось чіткого не було. Я просто з дуру їїрозібрав, коли побачив, що згнила рамка лобового скла. Всі знайомідивилися як на придурка — пригнав драбабан, утопив грошей, а теперще й розібрав до гвинтика… Що робити, як і в якій послідовностітоді було не зрозуміло… Тому йшов за принципом — вирішую поточнізавдання, а далі буде видно. Треба заварити тріщини — купуюнапівавтомат, вчуся варити, треба зчистити іржу — збираю піскоструйі пісочу, не де працювати — будую гараж… Отже, на сьогоднішній деньреставрація авто з усіма наслідками триває вже 2 з половиною року…Про вкладення взагалі мовчу, може наприкінці проекту опублікуюцінник… Сьогодні реставрувати серійний автомобіль на зразок сотки, яких випустили більше мільйона я б не став… Це щонайменше нерентабельно, та й особливої раритетної цінності ще багато роківвона не представлятиме. Тому хотів би попередити тих, кого, можливо, цей проект надихне на щось подібне — я і сам був таким, сидів на Драйві і дивився БЖ з реставраціями, на картинках начебтошвидко, і нічого такого супер складного, і всі рішення доступнорозписані… Насправді справі це не так — часу, сил і терпіння йденевимірно, треба мати НОРМАЛЬНИЙ гараж, потрібно мати обладнання, якого часто у звичайних аматорських гаражах немає, потрібно матибагато коштів, щоб проект не затягувався на роки як у мене. Якбимою сотку робили хоча б 5 кваліфікованих осіб у нормальному боксі зобладнанням, то проект був би готовий всього за 5-6 місяцівмаксимум. А сама і без досвіду справа дуже затягується. Крім того, не сподівайтеся, що вдасться продати машину за ті гроші, якихкоштувала реставрація…
