Herzlich Wilkommen на сторінку мого автомобіля. Це мій перший досвід тісного спілкування з авто і, природно, перша машина. В сім'ї вона з 1997 року, але власником я став тільки 2 роки тому — тато пішов у найкращий світ, а авто залишив мені.
Трохи історії: моя Антилопа-Гну прямо з заводу мала їхати до Фінляндії — спочатку йшла на експорт, тож і якість у неї експортна. Купив її тато у хорошого знайомого, виходить, став третім власником у смт Березове, що знаходиться в Ханти-Мансійському Тюменському окрузі. У 2000 році машинка своїм ходом була перегнана зі снігових північних країв у теплий Крим — цікаво, що за час перегону не було жодної поломки!
З того часу ось уже 13 років машина активно бігає кримськими вибоїстими доріжками і всіх дивує якістю кузова — він навіть не думав іржавіти, хоча в нашому кліматі навіть нові авто гниють на очах. Та й страшного нічого не було: 2 рази мінялося ліве крило, так і ліва фара та капот рівнялися. Якось лопнув ГРМ — лагодилася довго і досить дорого.
З цікавого: у перший рік їзди на кримсько-українському бензині дізналися, що, виявляється, свічки треба періодично чистити від нагару — на півночі ми мало не на авіаційному паливі їздили, так що працювала вона там мінімум як годинник. Який з кентами перебрав її всю і перефарбував-полірнув (залишили рідний металік кольору мокрого асфальту).


































