Довгий шлях на Північ, або Переїзд до Києва. День 2

Планували виїхати з Балти вранці, а вийшло в обід =)
Подобається мені моя машина =)
Навігатор — відмінна річ, але треба звірятися з картами і питати, де є нормальна дорога.Хотіли їхати Р75 відразу на одеську трасу, але повірили електроніці і чухнули по селах — так начебтокоротше.
Свято починається =)
Дивовижна картина:в селі є техніка, і ця техніка в робочомустані! Взагалі, дуже приємно проїжджати через села, в яких людипрацюють.Робота=гроші=процвітання.Побільше б таких. Бруківка.Чесно, я вже думав, що не доїду до траси =) Такої жорстокоїбруківки я ніде до цього не бачив - вона була закладена длясільгосптехніки, і їзда по ній на легковику означає вбивствомашини. Навіть при швидкості пішохода їхати неможливо.
Побачили поряд у кущах ґрунтовку — згорнули й чесанули по ній…Тільки в нашій країні ґрунтовка набагато краща за підготовленудорогу.
Дорожній просвіт у мене навіть більше, ніж у звичайних нормальнихвісімок, але навіть при цьому кілька разів можна було сісти на пузо— акуратний газ і гальмо+кермо, і страшні на вигляд ковдоби з водоювсередині пройдені. Їхати в гірку на фото побоявся - рушив городамиправоруч - прокотило. Все хороше теж колись закінчується - хорошагрунтовка закінчилася, довелося спочатку їхати бруківкою, а потімпірнати в таку хащу. А ось і одеська траса
На трасу виїхали за 25 км від Умані. Їхати такою дорогою реальнокруто, але нецікаво.
З огляду на мій стаж до 2-х років, топив до 120 максимум — немаєбажання гайців годувати. ґрунтовно задумався над пошуком нормальноїзаправки — чверть бака залишалася, що немає нормально. Будь-якіноунейм заправки проїжджав без роздумів, поглядав на Окко і шукавЛукойл. Лукойл мене знатно підставив, зустрівши закритою станцією —треба було напередодні в Балті залитися, там 92-й по 12-30 або12-15 начебто був.
У результаті заїхав знову на ВОГ:збентежила ціна 12-59, томузалився лише на 300 грн. Потім виявилося, що така ціна на всіхнормах заправках на цій трасі, навіть на Лукойлі.
Фуровод без колеса залишився. Взагалі по узбіччях багато шматок відпокришок валялося — чого вони вибухають? Проїжджаючи Білу Церкву, побачив завод Росава — непогано. Там же біля дороги та шини місцевіпродавали.
Епічний такий елеватор
Чим ближче до Києва, тим більше потік, тим більше дебілів, і тимскладніше їхати. Тут узагалі наші 2 смуги перекрили на ремонт івідправили на зустрічку — дурдом
Сам Київ розпочався з Теремків і почався раптово.Їхати у п'ятницю увечірню годину-пік без належного досвіду — задоволення нижчесереднього. Складно спочатку оцінити по дзеркалах дистанцію приперебудові - купа фар мельітшить, жах. У районі Севастопольськоїплощі я вже освоївся, але довелося у пробці постояти. Незвичноїхати на машині місцями, де до цього чи не щодня ходив пішки абоїздив на тролейбусі =).
Додому доїхали нормально і без пригод. .