Перший автомобіль вибирав разом із батьком у 2005 році. Увиборі, пошуку та перегляді він брав безпосередню участь. За щойому величезне спасибі!
Подивилися багато машин:Nissan Almera, Nissan Primera, Honda Accord2.0 coupe, Honda Prelude 2.0, Honda Civic EK 1.5, Audi s6/s6 (укузові 4А)… Мені, звичайно, хотілося щось швидке… Але батько буввкрай проти і всіляко мене відмовляв - куди тобі гонку 😉
У результаті був куплений Seat Leon 1.6 в кузові 1М 200 р.В.Автомобіль дуже гарний, та й зовнішній вигляд мені його дужеподобався, хоча якби це був FR з 1.8 турбо мотором - було б взагаліщастя. > У 2007 році потрапив у не дуже серйозну ДТП, після якоїчерез недосвідченість не вдалося відновити автомобіль належнимчином:Майстра, до яких звернувся, опинилися з не зовсім прямимируками, тому до літа 2007 я прийняв рішення про продаж Leon-a.малюк зробив багато для мого нинішнього сімейного становища Тепермашину я підбирав вже сам і сам катався по переглядах. Хотілося двідвері, люк, помітну зовнішність. Вибирав між Honda Prelude 5gen абоNissan 200SX в кузові s14. Серед двох моделей перевага надаваласязадньопривідному 200SX в кузові s14, альтернативою якому була ВВ6.Хонда програвала приводом, відсутністю заводської турбіни та, наперший погляд, зовнішністю. 200SX мені здається більшагресивним.
Пошуки були досить тривалими, оскільки в Україні через близькістьдо Європи не так просто знайти спортивну японську машину.
<
Тому сильно не перебирати можливості не було. Першою попаласяHonda. Чекав на неї довго – два тижні мене годували сніданками (машина була в іншому місті), можливо, це підігрівало інтерес –2.2, механіка, чорна, тільки з Німеччини, TV+DVD, тюнінг підвіски уНімеччині тощо. Розчарування було найсильнішим, коли воно приїхало.Саме воно — машина "укатана" на стільки, що просто шкода дивитися, до того ж ще й спотворена потворним спойлером-лавкою (при цьому набагажнику залишився оригінальний низький спойлер), білими віями нафарах, білими смугами по капоту, оксамитово порізаним салоном ( успробах впхнути TV+DVD)…
Ціна у Рівному 16000, після приїзду до Києва вже 15000, післяогляду та мого категоричного "нІ", ціну опустили і віддавали за13000…
я засмучений…
Пізніше підвернувся Nissan. Однак він був "автоматний", а про "свап" я не думав серйозно (для мене це було щось космічне) ... Аможливо, варто було взяти його.
RSS Дзвоню: "так! Ще продається" — радості моєї не було межі.
На той час я вже досить багато дізнався про кожну з моделей, атакож обзавівся новими знайомими на тематичних форумах. Починаюсписуватись із Сашком з Москви (у своїх колах відомий як Саша SHR), консультуюсь, бо на машині незрозумілий шильдик VtiS (система тамякась АТТS). Крім того, виявилося, що машина тільки пригнана зНімеччини. Це плюс. Але тільки пригнана як конструктор піддокументи. З таким я ще не стикався – два тижні посилено пробиваюдокументи. З документами виявилося все у повному порядку. Далі булотри дні діагностики на СТО. Спочатку пріл коштував 16000. Алепродати було складно і хлопець (однолітка) віддавав за 15000 (унього приїхала нова CRV — йому треба по країні по колдобинахмотатися). У результаті зійшлися на 14200.
Ура, вона моя!
Коли батько побачив мою нову машину, то зневажливо кинув: "о, що цеза тазик ти купив? !" >
Отже, що в сухому залишку:
Honda Prelude 2.2 VtiS VTEC 1998 року випуску;
колір червоний, пробіг 185тис. З них не більше 5 по Україні —з'ясував за митними документами;
механіка + АТТS;
люк, кондиціонер, електропакет (ось тільки дзеркала без підігріву); > салон "під карбон";
є всі ключі + болванка, а також є сервісна книга з усіма відміткамиз Бундеса;
16і диски OZ.
Повний та актуальний спекліст доступний ЗДІБ
