Усім Доброго часу доби!
Мій старий нік:NFSKing
Це було якось не серйозно… Ось хотілося б розповісти про моюмашину, хоча не просто машину, а вже частинку моєї душі, бо це мояперша машина, яка дісталася мені не в дуже хорошому і трохирозграбованому стані і була повністю перебрана власними руками. Такот, починалося все це так:Ще з дитинства я марив машинами, збиравмодельки, завжди скрізь малював їх розбирав іграшкові машинки донуля і ліпив з них невідомо що ... Але коли виріс іграшки вже давнозабули і мені хотілося чогось незвичайного, і ось якось в інтернетінатрапив я на фото цікавої машинки Баггі, і все я цимзахворів.Почав накопичувати гроші, зробив макет основних частин здерева, надибав двигун від яви...
Але це так і не зрушило з місця, далі пішов вчитися і зовсім забулабаггі. Одного разу я натрапив на відео волги з v8 miha323, такийсобі російський м'яз кар в синьому кольорі. Мені вона дужесподобалася і після цього у мене виникла думка, адже у нас в сім'їє волга яка може бути не гірша, тим більше у мене батько переробивдуже багато машин, знає волгу як свої п'ять пальців, якщо щодопоможе. З такими думками облазивши багато форумів, на зберігавсобі на комп'ютер багато фоток волг і взявся до зміни і відновленнянашої чорної волги, були закуплені нові короби, двері, підшипникина міст і ще багато всяких корисних запчастин так само булиприбрані ручки з задніх дверей відкриття багажника, поставлені ел.приводи і тд. Але все ж машина трудяга, такий тюнінг не буввиправданий і я трохи під закинув цю справу сидів вечорами і шукавсобі машину, спочатку заглядав на старі сивики 85г.В. Потім на бмв3 теж 80 років, ну а потім якось випадково потрапив на Drive2.ru іподивившись на машини, я однозначно зрозумів що ХОЧУ ВОЛГУ! І вжемісяця через 2 наткнувся на досить не погану волгу 87г .В. За 1000$ Подзвонив, розпитав трохи про машину, на що Господар розповів, щомовляв машина повністю без номерна, пригнана його тестем з Угорщиниі вже близько 8 років стоїть безвиїзно в гаражі і пробіг становитьблизько 70т.Км. А в ціні може ще трохи посунутися ... Тут я ізрозумів що це те що мені треба! >
Але мені так і не давала спокою ця машина, і ось через тижденьпісля моїх нарікань, обговорень та думок про цю машину були купленіквитки на поїзд Харків — Миколаїв і наступного дня я разом ізбатьком уже в Миколаєві (незвичайний і в порівнянні з Харковомспокійне і маленьке містечко, і люди там гарні
