Ви б знали, яке задоволення приносить процес водіння... М5 - цекастет:лупиш у зуби і товариш готовий. 75 - це рукавички. Тонкі, сука, як нарізка хамона, рукавички. У них відчуваєш Все, що ти несідаєш усередину - ти надягаєш її на себе.Я досі щоразу повертаючикермо не можу зрозуміти - ЯК? Як вона може на 14 колесах іпристойних батонах замість низькопрофільних шин мати стількизв'язку на кермі? Я відчуваю величину асфальтової крихти, колиобертаю кермо, її можна направляти пальцем, але коли ти тримаєшсяза кермо двома спітнілими від задоволення долоньками - це простосеанс спіритизму. Тебе відразу і високоточний комп'ютер, і щеня, щообосралось від радості, і прищавого юнака, що вперше засунув морквув миску з салатом… Це не кермо, це скальпель, вибачте.
Ну і коли ти крутиш кермо сильніше - дива продовжуються. Їїзасмоктує у поворот. Не знаю, що є причиною, але факт є факт. Можебаза коротенька чи розважування… А може, це запах вихлопних газів усалоні. Не знаю що це, але це супер круто. Дайте мені більшеповоротів — я їх усе поверну і не по одному разу. У неї душа. Вонажива. Тільки в ній можна включивши протитуманки отримати щітки, щошаркають по порожньому склу. Причому вимкнути їх кнопкоюпротитуманок не вийде. І тільки вона може раптом перестативередувати склоочисником після слів "мила, ну, будьласка…".
Процес водіння цього автомобіля потрібно продавати по талонах. Ядавно не їздив на 30 літніх авто, але не думаю, що вони всі такі.Причому сам процес починається ще вдома. Ти береш до рук цеймаленький ключик з квадріфоліо, якого майже не видно від часу. Ключв руках, член стоїть, дурна усмішка розтеклася по всьому обличчю.Не важливо, скільки тобі. 27, 36, 45 ... Коли ключик в руках - зчоловіком відбуваються метаморфози. Мені 28, взяв ключик - 15.Поклав - 28. Взяв - 15 ... Потім ти йдеш і шукаєш її очима. Колизнаходиш усміхаєшся на весь рот. Поворот ключа навіть стартерзвучить як треба. :) Вона завелася. Ручник, як у літаку ручкафорсажу. Кнопки склопідйомників на стелі. Все в (мат), я в раю.Пахне чи бензином, чи вихлопними газами. Тааак, подивимося, щосьогодні нам показує чек панель… Чек панель це окрема розмова.Вона, як подарунки на новий рік. Знаєш, що під ялинкою вони точноє. Але які - дізнаєшся тільки коли розгорнеш подарункову упаковку.Що у нас сьогодні в меню? Рідина омивача та ахтунг з охолоджування? Ах, як мило… ну поїхали, кохана. Я знаю краще чек панелі, скільки втобі антифриза ... Я люблю цю машину. Хоча не можна любитизалізяку. Але ж вона й не залізяка. І вона мене кохає. Я це точнознаю. Я це за чек-панелі визначив. Тільки дві лампочки за один раз— кохання в її розумінні. Ну і двері задні закрити можу тільки я.Це дивно, але є той, хто підтвердить. Інші ляскають – і нічого. А язакриваю. Не підпускає вона нікого... Та й я до неї не підпускаю.Така корова потрібна самому. (с)
www.instagram.com/stepanzonna
