Ну що ж, приступимо! " Нарешті я придбав автомобіль мрію. І такце Lexus GS. Дуже хотів IS, але останнім часом вже дуже став вінеті заглядатися на GS і Aristo Машини за істиною своєю культові, хто б що не говорив! Хто говорить інакше — просто не бачили їх вживу і не їздили на них.І продаж мого Hell Fish, який мені вірою іправдою служив був проведений тільки з тієї причини, що я все-такидозрів на GS.Довго я шукав підходящий мені екземпляр.І я, чеснозізнаюся, думав, що після продажу Toyota буду ще довго шукатиавтомобіль.Але карта долі моєї склалася так, що не минуло й 1-гомісяця Мені навіть подивилися кілька автомобілів по Україні хлопціз групи у Viber Lexus Club Ukraine.За що їм величезна подяка завитрачене Час раптово в оголошеннях з'явився в Маріуполі чорний начорній шкірі, на максималці з музикою Mark Levinson, не вистачаєлише рідних 17-к і спойлера на кришці багажника. Довго спілкувалисяіз продаваним. Я не особливо хотів їхати до Маріуполя, він жеприродно, не хотів їхати до мене, до Вінниці) Прямих поїздів зВінниці на Маріуполь адже немає. Коротше довго і дуже довго. Та щей усі друзі відмовляли. До речі, всі друзі та родичі відмовляливзагалі від покупки Lexus GS. Говорили взяти щось свіжіше тапростіше. Але думаю, у всіх нинішніх власників аналогічних автобуло таке ж) І ті хлопці, хто купив такий автомобіль, зовсім нехочуть з ним розлучатися. Адже автомобіль просто кайф. Дорогу насухому асфальті тримає відмінно, звички всі прогнозовані, на снігуможна подуріти, але їхати все ж таки варто з обережністю. Коротшекажучи, ми зустрілися з продавцем на київському автобазарі. Мавїхати поїздом, але друг далекобійник зателефонував побалакати і якз'ясувалося, він у ніч їхав із Вінниці на Київ. Я напросивсяпокататися з ним на фурі. Це була моя перша подорож на дальняк ухурі. І скажу я вам, що це було весело. Фури — досить комфортніавтомобілі, чесно) Приїхали ми на автобазар в ніч з п'ятниці насуботу. Вирішили переночувати у машині. Бо другові на розвантаженнялише вранці, а приїхали вночі через те, що передавали сильний сніг.Прокинувшись вранці, ми просто офігелі від кількості снігу, якийвипав за ніч. Та шляху назад уже не було. Зустрілися ми зпродавцем, оглянув автомобіль, пройшовся приладом-товщинометромЛКП, прокотилися, загнав навіть на СТО на діагностику, і булозаведено переоформлятися. За години 3-4 впоралися. І ось настав часїхати додому. Залив повний бак газу, пів бака бенза, на всякийпіонерський, і рушив додому. Дорога була засніжена, сніг валивпрактично всю дорогу. VSC у мене був не робітник і як тільки япіддавав газку, машину весь час намагалося розгорнути. Але ми зяйцями, тому машину відразу вирівнювали кермом і їхали далі змурашками на спині))) Було по-своєму весело. Мені хочеться думати, що саме в цій дорозі ми почали притертись характерами один доодного. Не знаю як у ваших машин, хлопці, але у цієї вдачі точно є! Приїхали додому втомленими та пізно. Припаркував, прийшов додому докоханої дружини і ми на радощах відсвяткували святковою смачноювечерею та чудовим коньяком, адже до продажу/купівлі підштовхнуласаме вона. За що їй величезна подяка! До речі, їхав я не один, а збатьком, за що йому теж окрема подяка за підтримку та допомогу уздійсненні мрії! Вранці вже вийшли з дружиною знайомитися з RoyalBlack Lexus і він не захотів відкриватися з брелка сигналізації, авідкрився почав вередувати то диким ором, то аварійкою.Найцікавіше, що кричав він на мене хвилин так 10. А після того як яз ним поговорив, він просто взяв і завівся і більше не вередував)))в цей момент я просто зрозумів, що ми порозуміємося. По машині дужебагато всяких соплів. Але кузов рівний, коробка жива і моторбурчить, а ходова не стукає. Все інше — можна виправити! Лікуватимемо і виводитимемо в ідеал, як і всі мої попередніавтомобілі. Колесам, пружин, вихлопу теж бути, але трохи пізніше.Катаюсь уже тиждень на ньому і просто кайфую від машини, навіть зусіма дрібними косяками. Дуже сподіваюся, що у нас Royal BlackLexus буде дуже довга суміска)))







