Ну що ж, приступимо! Нарешті я придбав автомобіль мрії — Lexus GS. Дуже хотів IS, але останнім часом став заглядатися на GS і Aristo. Машини справді культові, хто б що не говорив! Хто говорить інакше — просто не бачили їх вживу і не їздили на них. Продаж мого Hell Fish, який мені вірою і правдою служив, був проведений тільки з тієї причини, що я все-таки дозрів на GS.
Довго я шукав підходящий екземпляр. І чесно зізнаюся, думав, що після продажу Toyota буду ще довго шукати автомобіль. Але карта долі склалася так, що не минуло й місяця. Мені навіть подивилися кілька автомобілів по Україні хлопці з групи у Viber Lexus Club Ukraine. За що їм величезна подяка за витрачений час. Раптово в оголошеннях з'явився чорний Lexus у Маріуполі на чорній шкірі, на максималці з музикою Mark Levinson. Не вистачає лише рідних 17-к і спойлера на кришці багажника.
Довго спілкувалися із продавцем. Я не особливо хотів їхати до Маріуполя, він же, природно, не хотів їхати до мене у Вінницю. Прямих поїздів з Вінниці на Маріуполь адже немає. Коротше, довго і дуже довго. Та ще й усі друзі відмовляли. До речі, всі друзі та родичі відмовляли взагалі від покупки Lexus GS. Говорили, що краще взяти щось свіжіше та простіше. Але думаю, у всіх нинішніх власників аналогічних авто було таке ж. І ті хлопці, хто купив такий автомобіль, зовсім не хочуть з ним розлучатися. Адже автомобіль просто кайф. Дорогу на сухому асфальті тримає відмінно, звички всі прогнозовані, на снігу можна подуріти, але їхати все ж таки варто з обережністю.
Ми зустрілися з продавцем на київському автобазарі. Мав їхати поїздом, але друг далекобійник зателефонував побалакати, і як з'ясувалося, він у ніч їхав із Вінниці на Київ. Я напросився покататися з ним на фурі. Це була моя перша подорож на дальняк у фурі, і скажу я вам, що це було весело. Фури — досить комфортні автомобілі, чесно. Приїхали ми на автобазар в ніч з п'ятниці на суботу. Вирішили переночувати у машині, бо другові на розвантаження лише вранці, а приїхали вночі через те, що передавали сильний сніг. Прокинувшись вранці, ми просто офігелі від кількості снігу, який випав за ніч. Та шляху назад уже не було.
Зустрілися ми з продавцем, оглянули автомобіль, пройшлися приладом-товщинометром ЛКП, прокотилися, загнали навіть на СТО на діагностику, і було заведено переоформлятися. За години 3-4 впоралися. І ось настав час їхати додому. Залив повний бак газу, пів бака бенза, на всякий випадок, і рушив додому. Дорога була засніжена, сніг валив практично всю дорогу. VSC у мене був не робочий, і як тільки я піддавав газу, машину весь час намагалося розгорнути. Але ми з яйцями, тому машину відразу вирівнювали кермом і їхали далі з мурашками на спині. Було по-своєму весело. Мені хочеться думати, що саме в цій дорозі ми почали притиратися характерами один до одного. Не знаю, як у ваших машин, хлопці, але у цієї вдачі точно є!
Приїхали додому втомленими та пізно. Припаркував, прийшов додому до коханої дружини, і ми на радощах відсвяткували святковою смачною вечерею та чудовим коньяком, адже до продажу/купівлі підштовхнула саме вона. За що їй величезна подяка! До речі, їхав я не один, а з батьком, за що йому теж окрема подяка за підтримку та допомогу у здійсненні мрії!
Вранці вже вийшли з дружиною знайомитися з Royal Black Lexus, і він не захотів відкриватися з брелка сигналізації, а відкрився, почав вередувати то диким ором, то аварійкою. Найцікавіше, що кричав він на мене хвилин так 10. А після того, як я з ним поговорив, він просто взяв і завівся, і більше не вередував. В цей момент я просто зрозумів, що ми порозуміємося. По машині дуже багато всяких нюансів. Але кузов рівний, коробка жива, мотор бурчить, а ходова не стукає. Все інше — можна виправити! Лікуватимемо і виводитимемо в ідеал, як і всі мої попередні автомобілі. Колесам, пружинам, вихлопу теж бути, але трохи пізніше. Катаюсь уже тиждень на ньому і просто кайфую від машини, навіть з усіма дрібними косяками. Дуже сподіваюся, що у нас Royal Black Lexus буде дуже довга сумісність!






































