Машину мою звуть Хоттабич, не тому що він старий, а тому що виконує бажання. Давно хотів 69-го, і в грудні 2010 придбав Газона з фарбованим кузовом і міцною рамою. Довівши до стану працездатного оригіналу, зрозумів, що на автентичному автомобілі їздити як мінімум незручно. Тому було прийнято рішення "колхозити" дідка.
Про все по порядку, намагатимуся викладати моменти роботи з машиною з моменту покупки аж до сьогоднішнього дня. Карбюратор ДААЗ 4178-…-40, коробка, роздатка — ГАЗ-69, мости колгоспи 41/8.
Подальші плани щодо модернізації станом на 01.08.2014:
- Заміна мостів.
- Блокування.
- Дискові гальма на передок.
- ГВУТ.
- Заміна обшивки підлоги та салону.
- Відвал.
Поки що так. По ходу додаватиму пункти, а виконані викреслюватиму. Докладніше в БЖ.
ГАЗ-69 («Козёл», «Газик», «Бобік») — радянський легковий автомобіль підвищеної прохідності. Вироблявся з 1953 по 1972 рік. Створено колективом конструкторів Горьківського автомобільного заводу на заміну моделі ГАЗ-67Б. Досвідчені зразки виготовлялися з 1948 року, серійний випуск розпочато 15 липня 1953 року. Випускався на ГАЗі до 1956 року, пізніше виробництво було повністю передано до Ульяновська — на колишній УльЗіС, який у війну збирав вантажівки ЗІС-5В, а наприкінці 40-х — півторку ГАЗ-ММ-В. З початком виробництва ГАЗ-69 підприємство було перейменовано на Ульянівський автомобільний завод (УАЗ). Як і попередні горькі «джипи» (ГАЗ-64, ГАЗ-67, ГАЗ-67Б), ГАЗ-69 у народі називався «козликом».





















































