У нас у сім'ї два британці - автомобіль і улюблений кітбританської породи Ройсік, названий на честь улюбленогоавтомобіля.
Машину купив у У січні 2001 року в м.Києві на авторинку випадковоми витратили пів дня на пошуки Honda Accord, але машину цієї маркив пристойному стані так і не знайшли. Купити Ровер 600, мотивувавшитим, що в ньому «вся начинка» хондівська.
Побачивши «шістсотий», закохався з першого погляду. Як з'ясувалосяпізніше - навіть дверні карти ідентичні і взаємозамінні - той жекріплення і фурнітура, роверовські відрізняються тільки вставкою«під дерево», при цьому інтер'єр і екстер'єр «шістсотого» не тількипривабливіший, але й добротніший, як у дрібницях, так іоздоблювальних матеріалах Здавалося б, дрібниця — передні сидінняідентичні, але в Ровері на задній поверхні спинок є місткі кишені, а в Хонді їх немає.
Дещо пізніше мені трапилося видання «Автомобілі світу 1998. Каталогвід А до Я. 2222 моделі». На стор.270, у розділі, присвяченомуHonda Accord, прочитав:— «В якості найкращої моделі рекомендуємоRover 600 (зведений брат Accord) — він хороший десятиборець звеликим ресурсом. Старі ж Accord не забезпечують плавного ходу ідизайн їх салонів надзвичайно нудний. Досі не можу зрозуміти, чомуцей чудовий автомобіль для автолюбителів на пострадянськомупросторі так і залишився «темною конячкою». Rover 620 SI, (1994р.В., 2, 0, 131 к.С., МКПП, вишневий металік, з велюровим салономсіро-стального кольору, з опцій були відсутні протитуманки тапідігрів сидінь) згідно з документами перетнув митний кордон20.12.2000 р., а 24.01.2001 р. До мене, тобто. Нашими дорогамиколесив не довго.
На момент покупки на спідометрі було 95 000 км, не виключаю, щойого показання перед продажем могли скоригувати, т.К.середньо-розрахунковий річний пробіг автомобіля в Європі близько 17000 км.
Залучила та обставина, що першим власником авто в Німеччині булажінка – хотілося вірити, що не «рисочила» і обкатала у спокійнихрежимах.
Судячи з усього припущення виправдалися - двигун(F20Z1)-«пісня»:хороша динаміка, масло не бере, витрата паспортний, а який у нього звук при розкручуванні - словами не передаси.
>
Автомобіль придбав на сталевих дисках, ширина 5, 5 j (дюймів), розмір гуми 185/65 R15. Оригінальні ковпаки з емблемамипритискаються колісними гайками, тому втратити їх неможливо. Такезустрінеш не часто, а для Ровера це норма.
Відразу почав шукати лиття, але не тут те було. У хондівськихдисків досить рідкісний «виліт» (еТ 50), а ширина, рекомендованавиробником заводом — 5, 5 j. Колеса R15 із зазначеними параметрамизнайти не вдалося ні в каталогах, ні в м.Києві на Перовськомуринку. Найприйнятніші з пропонованого – 6, 5 j, ЄТ 38.
Я, як людина з інженерною освітою, (хоча за спеціальністю непрацюю), при будь-якому «втручанні» в конструкцію автомобіля сувородотримуюсь 2-х принципів :
1. Не нашкодь,
2. Можливість швидко і без негативних наслідків повернутися довихідного (заводського) варіанта.
Застосовно до дисків це виглядає так:
зменшення «вильоту» диска призводить до його випирання в зовнішнюсторону з колісної арки . Автомобіль виглядає більш агресивно. Але, крім посиленого обкидання боковин автомобіля брудом, що, особистодля мене, не настільки суттєво, змінюються параметри так званої«повертаності» автомобіля (а це безпека) і посилюється навантаженняна підшипники маточок, що загрожує їх передчасним виходом з ладу. Зшириною диска не так сумно і, якщо колесо не чіпляє арки прививороті керма, можна змиритися, проте слід пам'ятати - чим ширшеколесо, тим більше опір коченню і, відповідно, витрата бензину.Особисто мені це ні до чого, тому ніколи не прагнув широких«ковзанок». Коротше кажучи, від дисків з меншим вильотом явідмовився, і, як показав час (а не тільки теорія), мав рацію. Мійтовариш зіткнувся з цією ж проблемою при комплектації 6-го Акорду, не був настільки принциповий ( надто вже диски сподобалися) іприкупив 6, 5 j, ЄТ 38. Буквально через 3-4 місяці "завив" підшипникпередньої маточини, з усіма витікаючими наслідками. Коли вжеподумки попрощався з рожевою мрією про литі диски, побачив ужурналі оголошення про продаж на запчастини Ровера 800. Машина булана 6-ти дюймовому лиття, при навіть запаска з литим диском і, щонайголовніше, всі параметри, від посадкових діаметрів до «вильоту», один в один (6 j х 15H2 – 50). Стан, правда було не дуже, алевибирати не доводилося. Сторгувався за 150 зелених. Уявляєте? 5фірмових литих дисків за 150. П'ятий взяв у запас, «про всякогопожежника». Стан мене не бентежило, т.К. Є хороший знайомий нашиномонтажі із «золотими руками». Де треба рихтанули, прокатали, зачистили наждачкою і на фарбування, в сріблястий металік ізвеликим зерном. Вигляд став, як у магазинних, правда довелосявитратитися і докупити 2 фірмові ковпачки з емблемами. Зробившинеобхідні розрахунки, поставив гуму 195/60 R15 з індексом швидкості«Н» (210 км/год). />
На лиття машина стала виглядати значно краще, але, перефразовуючикласика, «...В зобу дихання не сперло». Що не кажи, а у литихоригінальних дисків при масі переваг, за які, власне кажучи, ідоводиться зазвичай переплачувати, є один, на мій погляд, суттєвийнедолік. Береш не те, що подобається, а те, що пропонує виробник.Кілька років я від'їздив на цьому лиття, нічого не змінюючи, і лишенавесні 2009 року зробив графічне доопрацювання. Наявних дисків. Щоз цього вийшло можна побачити в бортовому журналі (розділ «графічнедоопрацювання старих дисків»www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888270549/#post).
Наступним етапом у житті мого «коня» була епопея із встановленнямспойлера. У нашому провінційному (хоча всього 140 км від Києва)Чернігові тюнінгом ніхто професійно не займається. Дорогою купівліготового фірмового спойлера не пішов, через дорожнечу. Знайшов заоголошеннями у м. Києві, десь у промзоні двох «орлів», які за 100баксів склепали мені витончений спойлер зі світлодіоднимстопсигналом. Я хотів великий П-подібний, який бачив на «Прелюдах».Але «орли» відмовили, мотивували тим, що машина витончена іП-подібний виглядатиме, як сідло на корові. Думаю, що вони маютьрацію. З метою здешевлення проекту встановлював його сам, фарбуваву колір машини теж у Чернігові, у знайомих хлопців.
Що в результаті вийшло можна подивитися у відповідному розділібортового журналу.www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376151870298/#post
Коли забирав у Києві заготовку спойлера, відвідав місцевий «Роверклуб» 5). Хотів ознайомитися з їхніми можливостями та замовитикомплект оригінальних передніх та задніх бризковиків. Я там давноне був, зараз це вже, мабуть, солідний сервісний центр, до робочоїзони якого не потрапиш. А на той час були в розпалі будівельніроботи — вони з вагончиків перебиралися під стаціонарний дах.
Я опинився у потрібному місці в потрібний час — у залі розбирали назапчастини «шістсотий». Зважаючи на все, авто було на тимчасовомуввезенні, продати цілком було неможливо і його пустили назапчастини. Машина - практично двійник моєї - той же рік випуску, колір кузова і салону (у 600-х колір салону залежить від кольорукузова), була лише одна відмінність - він був на шкірі.
Зрозуміло, я не зміг "пройти повз", і, за 300 доларів, ставщасливим власником фірмового шкіряного салону. До того ж сидінняводія мало електрорегулювання, чого не було на моїй машині.Довелося переставляти і карти дверей, т.К. На них теж є вставки, ідентичні матеріалу салону. Ті, хто трепетно ставиться до своїхавтомобілів, зрозуміють, що я випробував, коли одного прекрасногодня дружина приїхала додому без однієї із заглушок гнізда длявстановлення протитуманних фар.
Дістати заглушку не реально, вона без бампера не продається. Вихідодин – ставити протитуманки. Оригінал коштував дорого ( думаю заразби купив не замислюючись, а на початку століття були інші гроші, інші зарплати у бюджетників і сума в 350-400 доларів здавалася дужевеликою), тому вирішив виготовити їх самостійно. Що з цього вийшломожна побачити в бортовому журналі (розділ «Виготовленняпротитуманок» www.drive2.ru/cars/rover/... На сьогоднішній данинана сайті 9 шестисотих, і жодного з протитуманками, а на половиніфотографій у бампері зяють отвори. Особисто я посоромився б утакому вигляді виїжджати з гаража. Проїздивши на машині 6 років, зіткнувся з проблемою глушника, що прогорів. Після виготовленняпротитуманок, повірив у свої сили та визначився вирішувати питаннякардинально – зробити один раз і більше до нього неповертатися.
Зняв розміри з глушника та резонатора та виготовив їх з нержавіючоїсталі, з профілактичною метою замінив гофру. Нержавіючі труби, щовиходять з глушника, прикрасив насадками із загнутими вгорурозтрубами теж з нержавіючої сталі. Виріз у задньому бампері длявихлопних труб облагородив нержавіючою пластиною з маленькимизакритими гайками, що імітують заклепки.
Коли все закінчив, не зміг вчасно зупинитися — мене понесло, захотілося спробувати прямоточний вихлоп. Що з цього вийшло можнапобачити в бортовому журналі (розділ «Прямоток»www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888269456/#post).
На завершення цієї теми встановив фільтр нульового опору фірми «K&N». Причому поставив не «грушу», а армовану рамку тканину, якавстановлюється в стандартний повітропровід замість паперовогофільтра. Таким чином, залишаються задіяними резонансні камерихондовського впуску, в яких є певний сенс. На якомусь етапі сталадратувати ручка перемикання передач. У англійському вишуканомусалоні стирчав пластмасовий «милиця» з натягнутим по шиюдерматиновим «презервативом». Заради справедливості скажу, що цетеж спадщина Хонди.
Наскільки вдало вдалося змінити цей вузол своїми руками — судитиВам (фото «до» та «після» викладаю в бортовий журнал натему: "переробка вузла ручки МКПП" )www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888269219/#post.
Коли продумував і виготовляв наклейки на дерев'яну накладку біляручки МКПП (схема перемикання передач і логів) «MG», див. Фото від5.07.09 вузла ручки) «заразився» вініловим тюнінгом і на плотері узнайомих рекламників виготовив кілька наклейок на переднє та заднєскло та боковини автомобіля ( (фото викладаю в бортовий журнал натему «Вінили» www. drive2.ru/cars/rover/…4062246863888269576/#post)З ними від'їздив 2 роки, поки не прийшла черга плівки під карбон.Тюнінг карбоновою плівкою вийшов випадково. Все почалося з бажанняосвіжити пластикові накладки порогів. Для цього потрібно було двілінії шириною 20см і довжиною 2м. Але плівку шматками не продавали, довелося брати 2 погонні метри. Залишилася плівці теж знайшлосязастосування, ще й докуповував. »
— www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888270624/#post).
— www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888439619/#post,
— www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888442549/#post
Не пройшла повз мене і тема шумоізоляції автомобіля. Спочаткузробив вібродемпфування усієї поверхні авто від даху до підлоги, двері з двох боків. Потім, де дозволяли розміри, обезшумлював 2-хсантиметровою повстю. Стало значно тихіше, змінився звук дверей, щозакриваються (став «шляхетніше»), покращилося звучання акустичноїсистеми, особливо додалися низи – для не дуже вибагливих, непотрібен і сабвуфер. Негативний момент – матеріал длявібродемпфування виготовлений на основі смоли та має високу питомувагу. Провівши нескладні математичні розрахунки, отримав обтяженняавто на 50 кг. Навесні 2009 року поставив ксенон у ближнє світло, благо справа ціни на нього впали. У Ровера і так світло чудове, алексенон - це річ, усім рекомендую. Я практично переставкористуватися далеким світлом. Що важливо — капітально висвітлюєузбіччя. Ставиться просто, схема підключення є в Інтернеті. Наданому етапі захопився світлодіодним освітленням. Вже замінивпередні габарити, освітлення номерного знака, підсвічування панеліприладів. Панель світиться ніжно блакитним світлом, яке не втомлюєта не дратує.www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376151824400/#post
Вивчаю можливість заміни ламп на світлодіоди в задніх ліхтарях.Машина рідкісна, плюс вік - дістати тюнінгові світлодіодні задніліхтарі не реально. Якщо є варіанти, прошу підказати.
Поки зробив таке:
— www.drive2.ru/cars/rover/...www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376151770486/#post
Крім того відпрацював і такі теми
— фарбування суппортів www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376151875394/#post
— виготовлення обшивки утеплювача капотаwww.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888390950/#post
віялових форсунок омивачів скла від "вольво" www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888390326/#post
— виготовлення двох версій грат у повітрозабірник
— www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888270513/# />
— www.drive2.ru/cars/rover/…4062246863888361548/#post
— перетяжка стеліwww.drive2.ru/cars/rover/…/288230376152132990/#post
— розбирання та промивання нерозбірного адсорбера
1. www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376151855924/#post
2. Пробіги у мене невеликі - близько 5-6 тис. Км на рік (місто невелике, до роботи 3 зупинки, службовий автотранспорт). Взимку, восновному, не їжджу, хоча авто напоготові – перекидаю зимову гумуна дисках, міняю рідину в омивачі. Влітку – щорічнийтисячокілометровий марш – кидок до Криму. Автомобіль жодного разуне підвів і, не дивлячись на невелику за нинішніми часамипотужність у 131 к.С., відчути себе неповноцінним на трасі не дав (хонда є Хонда).
Автомобіль обслуговую сам, на сервісах був лічені рази, восновному, коли потрібне використання якогось обладнання. Радуєремонтопридатність автомобіля. Можна все замінювати поелементно, ане вузлами, як у Хондах пізніших років випуску (наприклад, рульоварейка у зборі). Клапана регулюються, як на «Волговському» моторі, за допомогою викрутки та накидного ключа, хіба що їх вдвічі більшеі доступ гірший, особливо до впускних за рахунок нахилу двигуна убік торпедо.
З урахуванням невеликих пробігів масло міняю раз на рік передпоїздкою до Криму.
Перші п'ять років (2001-2005) лив „Sheel Heliks Ultra” 5W40.
Починаючи з 2006 року, начитавшись про технології ревіталізації, упрофілактичних цілях обробив гелем «Хадо» двигун, МКПП, ГУ керма таперейшов на олію «Хадо» 5W50 з добавкою реваталізанту. Олія вметалевих банках, що розливається в Голландії, ціна як у«Шелл».
З Німеччини машина прийшла з 3-х пелюстковими свічками «Beru».Дотримуючись рекомендацій «Хонди» (48 000 км або раз на 2роки, щораніше), міняю свічки раз на 2 роки (через 10-12 тис.Км), використовую прості двоелектродні «NGK»ZFR5F — 11 або«Denso»KJ20CR-L11 (почергово). Автомобіль у місті в єдиномуекземплярі. Класичний англійський дизайн залишається актуальним ізараз, машина виглядає яскраво та сучасно. Якщо ці фотографіїпобачить хлопець з м. Вінниця, який пригнав з Німеччини і продавмені цей чудовий автомобіль – не думаю, що він його впізнає .Жодного разу не пошкодував, що купив його. Він подарував мені масупозитивних емоцій – естетичних, творчих, драйверських.
Як продаватиму – не знаю. Розумом розумію, що треба рухатися далі, але щось тримає за душу міцною, мозолистою рукою. Купуйте красивіавтомобілі і любите їх, як жінок. Вони надихнуть Вас на багато.
Не потрібно багато розуму, щоб дістати у крутого тата з тумбочки«прес» зелених рублів і купити авто, а заразом, як у комп'ютернійгрі, купу тюнінгових аксесуарів, які «рукасті» дядьки прикрутять навашу нову іграшку.
Зовсім інша справа, коли кожну ідею виносиш, вистраждаєш, а потімсвоїми руками втілиш у метал чи інші матеріали, знайдені у своємучи сусідському гаражі. Почуття, які при цьому відчуваєш, словами непередаси, їх треба відчути. Вони дорогого коштують. Їх, як іздоров'я, за гроші не купиш, ні за свої, ні за татові, зтумбочки.
288230376152298606/#post
www.drive2.ru/cars/rover/…/288230376152321855/#post
