Прощавай, зброю!

Ну ось і настав день розставання. Все перевірилося, як укалейдоскопі:оформлення документів, виїзд з новим господарем натрасу, легкий «відпалив» і повернення в гараж вже як пасажир . "посаг", обмін люб'язностями і ось Ровер вже рвонув на виїзд.Вкінці гаражного ряду він моргнув на прощання лампами стоп-сигналіві зник за поворотом.
.net/3fa6348s-960.jpg"/>
Усього доброго!
Єдина втіха - мій наступник чудово водить машину. Хоча б зможеоцінити те, що йому дісталося і взяти від неї все, на що воназдатна... А то було пару покупців, які шукали старе авто, щобповчитися на ньому їздити. На очі.Вперше почув з боку звуквихлопної при активній розкрутці - добре звучить, аж мурашки пошкірі. Відволікло.
При їзді на Форестері постійно порівнюю їздові характеристики зРовером. Вони явно не на користь Субар. Дивуватися тут недоводиться, за комфортністю паркетнику далеко до седана.
Так, другої такої машини в мене вже не буде. Вона радувала око, приносила задоволення при водінні, жодного разу не підвела в дорозіі, як не дивно, для Чернігова була ексклюзивом. Наше місто хоч і невелике, але на відсутність різноманітності автопарк не страждає —широко представлені мерси, біхи всіх мастей та літражів, американціта джипи, включаючи Лексуси, Каєни та Хаммери, кілька 75-х Роверів.А 600-й Ровер був у єдиному екземплярі.
Утримав він планку і під час продажу. До цього у мене був уживанийСеат Толедо. Від'їздивши на ньому 3 роки, під час продажу повернуврівно половину суми, витраченої на його придбання. Ровер був у мене10 з половиною років і продався дорожче, ніж купили. Хоч і ненабагато, але факт залишається фактом.
Доброго шляху тобі друже! Радуй нового господаря, як радував мене.Я твердо переконаний, що інших машин такого року в такому стані насьогоднішній день просто не існує.