До цього у мене була "дев'ятка", куплена як перша машина батьками ще на 18 років. Так вийшло, що я проїздив на ній майже 9 років. Дуже багато чого було зроблено: починаючи від повної ШВІ до заміни пластику салону, від повного перефарбування своїми руками до заміни двигуна на 1.5 і установки автозвуку. На момент усіх цих переробок я забив на існування драйву і не викладав нічого в БЖ. Але одного разу, спілкуючись з товаришем, у якого пріора, я зрозумів, що все життя не варто їздити на карбюраторній дев'ятці, як би я її не любив. Протягом тижня "дев'ятка" з'явилася в оголошеннях, і через чотири дні пішла в нові руки за 1900 $ без торгу. Забрав її перша ж людина, яка приїхала на огляд. До речі, дивився він її від сили 2 хвилини.
Якби в "дев'ятки" все було в порядку з документами, я продав би її й дорожче, але так як у неї був кузов без номерів, вона не переоформлювалася на нового власника. Тому більшість людей це і відлякувало. Зізнаюся чесно, я б сам таку не взяв зараз. А тоді, у 2011, абсолютно не розбираючись, що до чого, купили її, дивлячись на непоганий стан і зовсім не турбуючись про документи. Але оскільки машина пішла, і я залишився пішоходом, треба було рухатися далі.
Покупка не була спонтанною. Шукав саме "Сівік" восьмого покоління, саме седан і лише на механіці. Не мав довіри до автоматів на той момент. Тепер ось іноді замислююся, що може й варто було взяти на АКПП, але мені не критично. Я жодного разу не їздив за кермом на машині з автоматичною коробкою передач. Роблю я це цілеспрямовано, бо боюся, що якщо спробую і мені сподобається, швидше за все, сумувати почну не по-дитячому. Колір для мене був не критичний, тому що шукав стан. Знайшов протягом тижня, подивившись 4 варіанти, четвертий вирішив і забрати.
Машину я купив у перекупа за ціною трохи вищою за середню по ринку з кількома одвірками, які я бачив відразу при огляді, і ще кілька виявлених у процесі експлуатації. Підкупило знову ж таки заявлений невеликий пробіг, а саме 114000 км, хороший зовнішній і технічний стан, чистий і не затертий салон (крім боковини сидіння водія) і те, що до перекупа у неї був всього один власник починаючи від покупки в автосалоні. Тобто людина володіла цим автомобілем майже 11 років, потім перекупник 3 місяці (оскільки спочатку ціна була взагалі задерта в небеса, довго не продавалася), і тепер машина у мене, швидше за все, або на довго, або на ооочень довго, так як я своїх не кидаю. Та й попередній досвід володіння підказує, що чим більше вкладаєш сил і коштів в автомобіль, тим важче з ним розлучатися. Він ніби членом сім'ї стає.
Потім, вже після покупки, користуючись Гуглом і маючи VIN номер автомобіля, я знайшов в архіві оголошення 2012 про продаж цього авто від першого власника. Там був вказаний його номер телефону, пробіг, фотки сервісної книги і т.д. З опису стало відомо, що змінювалася керма на "модернізовану" за гарантією на пробігу 27 тисяч км, і що за майже 4 роки володіння авто (на той момент) пробіг при продажі становив 34 тисячі км. Він і змотаний не перекупником, а власником.








































