Нарешті до мене в руки потрапило те, про що я мріяв довгіроки.
Я забрав батьківську машину, вона далеко не нова, але в хорошомустані (навіть не дивлячись на те, що 4 роки простояла просто неба ів сніг і в дощ і навіть у 30-ти градусну спеку...
Коли я побачив її минулого тижня (знов після смерті батька), я буву культурному шоці:шведи вміють робити машини ... Машина внормальному стані. Ліве крило і все, я думав, доведетьсяперефарбовувати, але, здається, обійдемося локальною шпаклівкою знаступним фарбуванням і поліруванням.
Будемо потихеньку "піднімати" спадщину.
Продавати не збираюся.
Збираюся вкинути купу грошей (попередньо заробивши) і радіти ікататися з насолодою.
