Всім привіт!
Все таки довелося продати мою улюблену купешку у зв'язку зсімейними обставинами .
Як зазвичай при покупці машини стоїть вибір між новішою і простішою (у нашій ціновій категорії це ланоса, тази або логана) або старою, але за цікавішою іномаркою., зовні мені дуже подобатисярестайлінг, але салон безнадійно застарів.Та й хороший варіанткоштує не реальних грошей. Всі іржаві відра, абсолютно у всіх гнилідвері, у половини арки і це я дивився вище середньої ринкової ціниПовне розчарування Чому відразу не ауді 100? І ось взимку якосьвийшло що підвозить мене знайомий саме на сотні з мотором 2.3, "слухай, а нічого така вона у тебе, дай проїду". Як тільки сів закермо, одразу зрозумів, що це воно. Велика комфортна яхта, бо як вній тепло взимку це окрема розмова. Все, хочу собі таку))) розпочавмоніторинг авторіа, але як звичайно нічого гідного в нашому регіоніне було, дивився саме 2.0-2.3, У темному кольорі, з чорним салоном (фетіш такий)), вже і на акорди почав заглядати. І тут з'явилася упродажу вона, моя яхта)) 2.3 на механіці, темно синього кольору, газ-бензин)) не багато по торгувалися, господар скинув до ціни, щовлаштовує мене, вдарили по руках, а наступного дня поїхали в Мрео.Що ми маємо у результаті? Перше враження:біса просторий салон, менізавжди подобалася Торпеда у соток - не старіючий дизайн, повнапанель приладів, взагалі стан хороший. Підвіска дуже проста такомфортна. Зовні без колгоспу, всі ґрати та Молдинги цілі. Єпитання щодо мотора та джетроніка, але це нас не лякає, ми цепоборемо. Чим більше на ній їжджу, тим більше закохаюсь у неї.Потроху будемо усувати недоліки і фарширувати машину під себе)







