Одного разу, року так у 2012 у батька була Santa Fe SM. 2005рік, 2.0 CRDI, автомат, 4х4. Це була одна з близько півсотні машинщо пройшли через наші руки поки він займався викупом і ремонтомбитків під продаж, але це єдиний автомобіль, за яким я страшенносумував... Так, мені було 17, я був молодий і дурний і ганяв безправ. Єдине що залишилося від попередньої Санти - дірка в моємусерці і 17" диски Корметал які весь цей час терпляче чекали свогочасу.
Але ось нарешті моя мрія збулася, тепер я щасливий володар своєїSanta Fe SM. Але оскільки час не пощадив її дизельних сестричок, було прийнято рішення, що цікавіше буде взяти бензин. 2.0 відпаливідразу, я хотів щоб машина викликала посмішку, а не бажаннязаснути від нудьги. 2.7 v6 так само випав з пошуку, але череззворотний, надто вже він "веселий", для заміни задніх свічок -розбери підлогу мотора. Ідеальною серединою був обраний 2.4, іпочалися пошуки машини, яка б і в бюджет влізла і зійшлася по всіхпунктах, що я хотів, а це:2, 4, 4х4, механіка і обов'язкововелюровий салон.
За підсумком довелося їхати за нею вночі в автобусі, і втомленоїнаступної ночі з перервами на сон і дрібними пригодами везти їїдодому. Це початок довгої і, сподіваюся, цікавої історії. Планів намашину дуже багато і довгі роки вперед. Сподіваюся читачам буде таксамо цікаво, як і мені.
