Почалося все у далекому 2008 році.
Гешкою захворів з моменту її народження.
Пам'ятаю перший її тест в АвтоРевю проти Фабії, тоді здавалосянепорозумінням, як якийсь Хюндай зміг обставити Шкоду. Сам собі бувздивований, як "кореєць" зміг стати на одну полицю з іконою.грайливими кругляшами заднього ходу в цілком звичайніпрямокутні.
Але це тривало недовго і вже "рейстал" повністю заволодів моїмсерцем., все змінюється і покупка нового автомобіля вже пересталаздаватися чимось далеким і неможливим. Мій погляд-в його простоті.Тому купувати дорогі модифікації не бачу жодного сенсу. Але чимбільше думав про такі приємні дрібниці, як кондишн іелектропідйомники скла, тим більше розумів, що віддавати великігроші за Ланос не стану. Тоді почав задивлятися на Авео-хетч (седанвзагалі не сприймаю). Та й як сказати- "заглядатися"... Машину знавяк облуплену. У друга така вже два роки була і справляла тількиприємне враження. Але порівнявши ціни, побачив що вже від Авешки доГешки рукою подати і почав продумувати план захоплення))
Сказати чесно- настільки закоханий у Гетц, що навіть не "приміряв"його під себе. Усього разів посидів у ньому, і то без пристрасті іна цьому все. …Зібравши компромат на конкуретів зайняти місце угаражі, виклав його рідним. Все одно у них вибору не було-ні на щоінше я б не погодився.
Дуже хотілося блакитну, але повинна ж у людини залишатися мрія, адже так? Нехай моєю мрією залишається Sky Blue. А їздитиму наТанго. Червоний салон мене підкорив, але на Хіп-Хоп вдома непогоджувалися (пожежна машина), тож вибір ліг на Tango Red.
Ну ось така передісторія.
Поволі веду блог, там пишу про різні спостереження з життя, а таксамо подорожі та інші речі, які здаються мені цікавими)
