Катався я на своєму Daewoo Lanos "жовток" і горя не знав. Всіммене дідусь влаштовував, крім того, що він Lanos. Душа вимагаласвята…
Збирав гроші та моніторив сайти з продажу Не стільки з метоюкупити, скільки для того, щоб просто бути в курсі того, щовідбувається на ринку. Я давно вже зрозумів і прийняв, що дляпридбання осудного екземпляра, в Україні, необхідно ~10К$.Як некрути, а в цю суму, за підсумком, все одно обійдеться як не купівля— так купівля+обслуговування.
< / Крім бажання просто змінити один "поджопник" на інший, у душібуло прагнення до прекрасного.Седани мені не зовсім цікаві, черезвеликий зріст і те, що крім кота і жінок - мені возити нікого.Завсю мою автомобільну історію задні сидіння використовувалися разичотири.І то - пасажирам, в той момент, було глибоко наплювати накомфорт.Таким чином вибір серця впав у бік купе.З цікавих варіантівбули більш-менш свіжі корейці, некробеенве, Мерседеси бородатихроків випуску і всякі Опеля, обмазані сльозами власників і півторафранцуза... До недорогих автомобілів 2010+ років випуску ставлюся злегким скептицизмом - вони, хоч і свіжі відносно, але зроблено вжепід нові реалії — все якесь, мабуть, іграшкове, тверде, тонке, синеньке скрипить і смішне. Плюс часто машина виявляєтьсярозумнішою за власника — рясніє розсипом електронних систем, якіпочинають відвалюватися і мати мізки власника. Мені дай волю — япусіх назад на курбуратори пересадив… Той самий бестселерукраїнських доріг — VW Jetta — жодних емоцій, окрім відчуттяліліпутією машинки та відчуття легкого налюбилова, за цю ціну – невикликали. Корейці типу Sonat, K5 та інших Optim з Grandeur`ами —не влазили до бюджету або не подобалися за відчуттями.
Я загалом ставлюся до такого неприємного типу людей, яким ранішебуло краще — і трава зеленіша і пупки волохатий. І, в глибині душі, постійно плекаю надію на те, що десь стоїть нульовий, у плівці, мільйонник з кінця 90-х, без пробігу, за ціною Таврії і чекає намене одного… Машин же мільйони, а мені потрібна одна…<
І ось, вкотре, я гортав сторінки порталу, з перетворення багатихпішоходів на бідних автомобілістів, і траплялися мені знову, як улісі — корчі, корчі, то німець, то француз, то чвертка американця, то корейці, але такі, що в них хочеться мискою рису кинути, а негрошима... І була, серед усього цього пишноти, страшно намита, натерта і відхимчена купеха, від Хундая. Стара, як істина івродлива, як жінка, після склянки горілки. "перекупський корч." -думав я собі - "довго ти його, за цю ціну будеш, дядьку, продавати.Та ще й у Черкасах... А кузов-то старенький, красивий, рівний, прямий, як у NFS Underground." — і гортав далі. Я все гортав, акупеха все не продавалася. Так ми, раз щоразу, стикалися з нею, знову і знову... Як з бухгалтеркою на корпоративі - ось тобі, ніби, і не треба... І вона не наполягає.Просто ти випиваєш, а вона, ні-ні, та й виникне, на обрії, зовсім випадково... А ти дивишся - ідупа нічого така, і очі трохи каламутні, але горять... І нічогострашного, що трохи старше інших - зате красива. До цього щеповернемося.
— Дай, думаю, наберу... Типу цього, Черкаського. Нізащо — так, просто. На дворі — середа. Слово "перекуп" не люблю. Жива вона вся, я взяв — тільки стартер полагодив, диски пофарбував, помив іхімчистку зробив. Їй богу, я нормальна людина. Як є — говорю. Нуясно — пісня перекупу.
Зрозуміло. Будь ласка, скиньте VIN. А в Києві ви, часом, небуваєте? " - відповідаю. "так, буду біля машини - скину. У Києвібуваю – мовить – Ось післязавтра буду, якраз. А у вас що за машина? Хм, ланосе? А я б, може, й забрав би, з вашою доплатою." Перекуп, машина нафарбована вся, ще й приїде з Черкас і Жовтка забере. Ще йVIN не скинув. Так не буває., Пашка, балабол твій перекуп, так? !Продав він її там, за бабки. Говорив я тобі продай спочатку ланос, а там шукатимеш! З бабками воно завжди - верняк! "
Заходжу на сайт і так - "оголошення видалено". Ну, зрозуміло…
Не проходить і 10 хвилин - дзвонить мені цей самий "балабол", заверсією друга - "мені тут усі дзвонять, вже їдуть, вже забратихочуть, а я з тобою домовився вже". А слово я тримаю. Я оголошеннявидалив, щоб не забити. Завтра, о 10-й ранку, буду."
Куди, бть? Яке завтра — у мене робота, майстри мої 146% зайнятібудуть… Гаразд, поїду хоч подивлюся. Не вбуде.
Набираю свого автомобільного гуру, за сумісництвом — близькогодруга і завжди, завжди, зайнятого товариша з питанням — "а шо ти, рідний, завтра вранці робиш? "
"нічого — відповідає — абсолютно вільний. У мене запис скасувався, тож я гуляю. Поїхали подивимося."
"та ну, не буває так" — думаю, вкотре.
Встаю з ранку, грію машину, вже починаю рушати з місця і виникаєбажання взяти, чисто про всяк випадок, паспорт і гроші. Не буваєтак, звичайно, але раптом завдаток якийсь дам чи розписку чи щечогось… Розвертаюсь, повертаюся додому, беру доки та гроші.Заїжджаю за другом. Сідає він у машину і відразу говорить - "потелеку ща баба-астролог сказала, що сьогодні останній день, умісяці, коли можна зробити вдалу покупку. Так що, Паша, це - знак! "І сміється.
Ага, знак. Не буває так! Їдемо, пробка, в баку одні пари — я, че, не заправився і не до того було. Щас, гадаю, станемо ще на дорозі —повертаю на заправку. "15 літрів 95-го, картою. Дякую." - І йду домашини. Дивлюся, пістолетник уже бак закриває, а на табло – 5літрів, замість 15. Іду назад – "ало, шотаке? !" - "світловідключили. Коли увімкнуть - незрозуміло. У вас карта - я чекзакрию, коли світло увімкнуть, а вам різниця на карту повернеться."- відповідають.
Тьху, бть, як жодне так інше. Гаразд, подивлюся, а на роботу потімїхатиму — заправлюсь. Хоч 5л, але є… Під'їхали, до місця збіги.Стоїть — гарна вся, намита, на гарних дисках. Звіряє. Я, на моюдумку, вже тоді її купив. Привіталися, залізли до салону – бомба.Чисто, м'яко, все, не затерте. Двигун працює рівно – шепоче. Тількимуфта, на генераторі, гуде. Хм…
Поїхали на стенд та яму. За ходовою все живе — стійки, сайленти, стабілізатори… Днище, пороги, двері, крила — цілі. Трохи жита, напочатку порога, піде. Не буває так! Подивилися Лайбу — все клас.Подивилися на Жовтка — теж з ним усе гаразд. Вдарили по руках іпоїхали до МРЕО – оформлятися. Віддав я, за підсумком, ключі відЖовтка і трохи пухкий конвертик із брудними, зеленими папірцями, забрав ключі від Лайби, посадив за кермо товариша, а сам сів напасажирське і поїхали ми, утрьох, у нове світле, купейнемайбутнє…
Так, виявляється, буває!
У папці, з документами, знайшов замовлення-вбрання, від попередніхвласників. Здзвонився з кожним, крім останнього. Вдалося відновитинаступну картину:Перший господар, року в 2016, пригнав її дружині, з Німеччини, з пробігом в 110т.Км. Зробив цілковите ТО, розмитнив.Наката до 130т.Км і продав у Києві, сімейній парі, з БілоїЦеркви.
• Дівчина дуже хотіла таку машинку — вмовила чоловіка. Хлопцівзяли, зробили повну ревізію, накатали близько 150т.Км і продалиперекупу 2019 року. Оголошення перекупу я знаходив. Пробіг то220т.Км, то 205т.Км.
• Перекуп, обслужив, як міг, змотав пробіг на 205т.Км і продав "моєму" перекупу 21.07.2021.
• Мій перекуп - Володимир - купив, зробив хім-чистку, пофарбувавдиски, обслужив гальма і стартер, змотав пробіг з 205т.Км на150т.Км, накинув пару сотень доларів і продав мені. І я не те, щобдуже сильно, засмучуюсь)
VIN:KMHHN61DP2U051561
Номер:КА6728ЕЕ
Пробіг:151300 км.
Дата покупки:10.12.2021
