Десь я чув, що SEAT'и купують виключно на емоціях. Так трапилося і в мене. Ніколи раніше не розглядав SEAT як серйозну машину. Почав доглядати собі нову машину досить давно, але завжди дивився або Октавії, або Гольфи 4, була навіть думка взяти Фабію і зробити з неї щось люте, але тут раптово побачив Ібіцу і, як кажуть, кохання з першого погляду.
Але від любові до ненависті один крок… Все-таки придбав собі в листопаді 2016 року це диво… І тут почалося… Через тиждень після покупки, як тільки вдарили перші легкі морози, машинка почала сильно любити мізки в прямому розумінні - наглухо перестала заводитися. Найгірше - ніяких помилок, а значить, і діагностувати проблему ніяк не можна було. У пошуках причини перепробували все, від датчика положення коленвала до сигналки. Коли доїхав до офіціалів — блок керування двигуном підпалений сигналом.
На момент покупки ще не розміняла 140 тис км. Витрата отримується 7-7,5 л по місту, 7-8 трасою (при 130 км/год). Одягнена у веселий аерокіт, крім заднього бампера. Правда, в чорному кольорі губиться… Кондиціонер, кермо без кнопок. Але ззаду кватирки та поличка під пасажирським кріслом (хто в темі, зрозуміє:))












































