— І що ти хочеш сказати, ця валять? — Я взагалі нічого не хочу сказати.
— Що це з фарою? — Довго пояснювати. — Просто легкі колеса… — А що вони так криво стоять? Тобі розвал треба зробити, а то гуму зжере. — Добре…
— А де салон? Це? — Тобі не зрозуміти. — Не буду сперечатися, тобі з кредитного Хундая видніше. — А що під капотом? — Мотор…
— У тебе пружини просіли. — Знаю, ніяк руки не дійдуть поміняти))) — Давай заїдемо? — А сенс? Дручити мене двома літрами. Давай, поїхали на кільце, щоб давити на педальку, багато розуму не потрібно, але щоб "пізно гальмувати", потрібні титанові яйця.
— Відкрий капот — на, дивись. — Ох… ШС?! — Ти знаєш, що це?!
— …))) … трикутники, розтяжки, холодний впуск, спиляна гума, розвал, немає салону, зварюванням посилені «слабкі місця»… А де опори зробив? — На заводі!
— А креслення є? — Є, але тобі навіщо? — Та від баті залишився такий же таз, корчу його по-тихеньку, скоро поїдемо на Тайм Аттак, тебе дрючити, скільки ти там їдеш? —))) Ха-ха. А як же Хундай? — Та це шефа машина, сказав, щоб я на мийку відігнав. Я запам'ятав про яйця, наступного сезону подивимося, хто з чого зроблений.
— З радістю!








































