Багато хто, коли бачить на вулиці бродячого пса, хочуть забратийого собі, у мене так з покинутими автомобілями, дуже важко меніпройти повз, коли вони з-під товстого шару пилу, як дворняги, дивляться на мене повними смутку фарами, але, на жаль, завтомобілями трохи складніше, ніж із собаками, потрібні документита інші атрибути, що доводять права власності. Взагалі вона сама домене прибилася, аргументом не виступить, а шкода ... Може так воноі є, коли бачиш як на стоянці у дилера стоять сотні машин, вони невикликають особливих емоцій, так у кожного автомобіля є свояхаризма, у кожного бренду є свій імідж і сухі цифри технічниххарактеристик, але душі немає, в жодному новому автомобілі ... Цюдушу вкладаємо в них ми, той вогник, видимий тільки Вам, яким вінпідморгує коли бачить господаря Якщо Ви її любите вона вампослужить з повною самовіддачею. Я думаю у кожного вистачаєісторій, які доводять, що душа в автомобілів є. Багато хто бачив чичитав «Христину» Стівена Кінга, після цього мені ще більшезахотілося взяти «шматок металобрухту» і перетворити на автомобіль– вкласти душу. Ну от і збулася мрія, притулив я одного такого, навіть песиком його не назвати, швидше за вже динозаврикаавтомобілебудування ЗАЗ 965А. На жаль, родоводу його я не знаю, наодометрі завмерла цифра 77631, але думаю, за 44 роки він багатопобачив, поки не став притулком для павуків та моху. І тому що цеще не автомобіль ім'я йому Project "Z" або пригоди Горбатого. Тествиїзд перед кузовом
