Наїздившись, як слід, у маршрутках вирішив я купити собіавтомобіль, виключно щоб їздити на роботу. Грошей було впритул —поставив ліміт 2000 бакинських доларів і почав копати. Кількамісяців поспіль нічого не міг знайти на ці гроші.Або дуже старімашини, або мотлох, на яку навіть на фотках оголошення глянути булострашно.Ще я не хотів брати машину старше 90-го року.Втім, сталозрозуміло, що на ці гроші мені світить тільки жигуль, який неприваблював ніяк. І тут, зовсім вже зневірившись, зовсім випадковогортаю авто.Ріа і бачу Сієрру 90-го року, що досить бадьоровиглядає, за 2500. Було зрозуміло, що десь криється підступ, алеаналогів на ці гроші в оголошеннях не було. ) Незважаючи на дірки впорогах.Я взяв тайм-аут до ранку.Вночі почитав про сієрри, зрозумів, що на мене чекає незабутній гембель з двовальним мотором, але вирішив брати. Без огляду на СТО. Подумав - один фіг її всюремонтувати. Не буде ж людина її продавати за 2500, та ще й цілупри цьому.
Втім - зробив експертизу номерів кузова і мотора (виявилося, щодвигун змінювали, але експерт вбив його в базу без довідок прозаміну) - і я став власником цього агрегату. Перший тиждень вонамене дуже радувала. Потім почалося… Але так я від'їздив на ній рік— і загалом машина мене порадувала. Я вирішив її зробитипо-людськи. Їздити тепер є на чому) Після переварки машина 4 рокипростояла в гаражі у мого брата. Планували зробити та віддати їїбатькові, але не встигли. Тепер віддавати нема кому. Тому він меніїї віддав і вирішив зібрати машину. Не думав, що робити доведетьсяабсолютно ВСІ. Живих запчастин у ній майже немає, майже все купуюна екзисті та на розбірках по всій Україні.
Програма мінімум – зібрати та завести мотор. Заниження машини будеза результатами тестів на пружинах, що підрізають. На зв'язку…
