Чи можна зробити розвал/сходження на Волзі самостійно?

При цьому там, по суті, робити нічого. Впоратися цілком. Можнаввечері після роботи за годину-дві. Але для цього доведетьсяпровести низку підготовчих заходів, без яких ні чого не вийде. А цевже зовсім інша історія, яка може вимагати купу часу, фізичних тафінансових витрат. Зважаючи на те, що неодноразові відвідування"стендів" і кількох "майстрів" не давали ні найменшого позитивногорезультату, мені особисто довелося цю процедуру зробити самостійно.Інших варіантів просто не було. Отже, що для всього цього треба? Постараюсь коротко, буквально в двох словах, але боюся, що всеодно буде багатобукафф ... 1. У першу чергу потрібно перевіритистан автомобіля на предмет відсутності люфтів, стуків та іншихнеприємностей.
— стан сайлентблоків та втулок ресор.Зношені деталі доведетьсязамінити;
— стан підшипників півосей заднього моста. Ніяких люфтів там бутине може; стан всіх 6-ти шарнірів рульової трапеції. Особливу увагупотрібно приділити маятниковому важелю. Там не повинно бути жодноголюфта сошки. Якщо є люфт, то намагатися усунути його методомпідтяжки гайки на валу марно. Маятник рекомендую в такому разізамінити, причому вкрай бажано на той, який на підшипниках; станрульового редуктора на предмет відсутності люфтів у рульовомуколесі і сошці редуктора; регулювання натягу ступичних підшипників.При "тугому" обертанні колеса або наявності люфта обов'язкововідрегулювати. Або замінити всі зношені деталі; стан кульових опор, стан всіх 8-ми сайлентблоків і надійність кріплення балки докузова; стан колісних дисків і гуми. Вкрай бажано, щоб вони булирівними і однаковими, та й тиск теж. Це позбавить ряду додатковихтанців з бубном у процесі встановлення кутів.

2. Підготувати все необхідне:
— кілька штук регулювальних пластинок;
— 2 низькі гідравлічні домкрати, набір ключів та іншийінструмент;
— рулетку, штангенциркуль, лінійку, будівельний рівень;
— будівельний виска і кухоль з водою (як заспокійник);
— кілька магнітів;
— капронову нитку або рибальську гумку метра по чотири довжиною 2шт; - яку-небудь пристосу для вимірювання кастору (як варіант - упопередньому записі в бортжурналі); - який-небудь брусок 28 мм. Яробив з ПЕТ-пляшки. Відрізав стрічку ножицями, потім її звернув урулон і зафіксував скотчем. Вийшов порожнистий циліндр з висотою 28мм; — ну і рівний майданчик, де можна буде зайнятися всім цимнеподобством.
З приводу майданчика. Звичайно ж, в ідеалі вона має бути абсолютнорівною. Але можу з упевненістю сказати, що цілком підійде навітьмісце на парковці або в гаражі з не зовсім ідеальною поверхнею, якудоведеться оперативно підрівняти підручними засобами. Ідеальнаплощина потрібна для стенду, там методика дещо інша. Там навітьнеправильний тиск у шинах може не дати змоги зробити вимірювання. Унашому випадку достатньо приділити увагу, щоб обидві осі (переднього і заднього "моста") були розташовані горизонтально, аот якщо задні колеса виявляться вище або нижче передніх навіть напару сантиметрів, ні чого страшного не станеться. Для початку требазагнати машину на передбачуване місце та окреслити крейдою місцявстановлення коліс. Потім прибрати машину і за допомогою водяногорівня, будівельного правила з водяним індикатором (або що там є)вирівняти праву та ліву сторони. У хід може піти товста фанера, листи металу або навіть дошки, але важливо, щоб вони були самі пособі рівними та міцними, а їх розмір перевищував розміри плямиконтакту колеса в два рази. Для чого, гадаю, пояснювати не варто.Мені особисто пощастило, тому що в гаражі підлога практично рівна.Тому з цим морочити голову не було необхідності. Сюди можна щедодати:— помічника (або помічницю);
— пиво-риба-шашлик за бажанням;
— гарну погоду, настрій, бажання і таке інше.

3. Провести попередні виміри. Для цього треба загнати машину напідготовлений майданчик. Найперше — на всякий випадок вимірятивідстань від центрів обертання всіх чотирьох коліс до площин, наякі вони спираються. Якщо колеса однакові та тиск у шинах теж, тоці розміри будуть абсолютно однаковими. Запам'ятовуємо це значення.Знімаємо обидва передні колеса, двома домкратами, які повинніупиратися в нижні важелі ближче до кульових опор, піднімаємопередок машини рівно наскільки, щоб вісь обертання маточинивиявилася на тій самій висоті, як це було з встановленими колесами.Інтенсивно кілька разів похитуємо машину вниз-вгору.
Здійснюємо перевірку кастору з обох боків, на який практично всірозвальники забивають болт. Значення має відповідати табличному, арізниця має бути мінімально можлива. Як перевірити – у попередньомузаписі. При необхідності виставляємо необхідні значення задопомогою зміни кількості регулювальних пластин з різних боківверхнього важеля. На розвал поки не звертаємо уваги.
Виставили кастор, тепер беремо рулетку та вимірюємо відстань міжпереднім та заднім колесом з кожної із сторін автомобіля. Щобмінімізувати похибку, краще "цілитися" на центри обертання. Різницямає бути мінімально можливою. Тільки в цьому випадку задній міст небуде прагнути обігнати передок при русі і колія передніх і задніхколіс збігається. Зазвичай ці розміри не збігаються і на цю справувсі розвальники так само забивають болт, причому досить великихрозмірів. При цьому машина не хоче їхати рівно, особливо напоперечних схилах дороги. Потрібно постійно підрулювати. У мене, наприклад, з лівого боку відстань майже на 3 см була більша, ніж зправої. Лікується все досить просто. Для цього треба відпустити всідрабини та повернути відповідним чином міст на ресорах.Заглиблюватися в цю тему не буду, можу лише сказати, що капелюшокстяжного болта в ресоре може на кілька міліметрів переміщатися впоглибленні гумової прокладки, чого з головою вистачає, щобпоставити міст як належить.
Якщо все це зроблено, то можна вважати, що більшу половину всієїроботи вже проведено. І тепер можна переходити безпосередньо дорегулювання кутів розвалу та сходження.

4. Встановлюємо передні колеса на свої місця, видаляємо домкрати ігарненько качаємо машину. Закріплюємо будівельний виска на задньомукрилі таким чином, щоб нитка проходила через центр колеса.Вимірюючи відстань від нитки до верхньої та нижньої кромки диска задопомогою лінійки або штангелю перевіряємо, наскільки правильно мипідготували майданчик. Це треба зробити з обох боків, щоб бутивпевненим, що розвал задніх коліс нульовий і міст стоїтьгоризонтально. Якщо там починаються якісь непоняття, то, можливо, криві диски або колеса. Тоді потрібно враховувати відповідніпоправки при подальших діях.
Далі переходимо до встановлення кутів розвалу передніх коліс згідноз табличними даними на даний конкретний автомобіль. Тут все просто, з тим лише застереженням, що підкладати чи видаляти регулювальнішайби слід за однаковою кількістю з обох боків верхньоговажеля.
Ну і на закуску — регулюємо сходження. Тут попередньо требаперевірити правильність установки кермового колеса щодо кермовоговалу. Якщо (щодо "рівного" положення) кермо повертається до упору врізні боки на різне число оборотів, слід зняти рульове колесо івстановити його в правильному (середньому) положенні. На це всерозвальники забивають взагалі гігантських розмірів болт. Натягуємонитки або гумки між переднім і заднім колесами з обох боківавтомобіля таким чином, щоб вони проходили через центри обертанняколіс і торкалися бортів коліс. Під нитку на передньому бортузаднього колеса підкладаємо нашу підставку 28 мм і за допомогоюзміни довжини рульової тяги досягаємо такого положення передньогоколеса, щоб обидва борти гуми торкалися нитки. Це робимо по черзідля обох сторін при встановленому кермовому колесі в положенніпрямо.
Ось, власне, за таким сценарієм я і зробив цей обряд. В результатімашина нарешті таки поїхала прямо навіть на нерівній ґрунтовійдорозі, набагато легше почала входити в поворот (в обох напрямках), при русі по пиловій поверхні чітко видно суцільний контактпротектора з поверхнею дороги за відбитком на протекторі і, схоже, навіть трохи покращав накат. Ну і з'явилося таке відчуття, що кермостало в два рази легше за рахунок того, що його не треба постійнопідтримувати в одну зі сторін. Метод? Мабуть можу. Однак маювідразу обмовитися, що за всілякі неправильні дії та за подальшезіпсоване майно я відповідальності не несу. Тут кожен повиненсамостійно приймати подібні рішення і діяти на свій страх і ризик.Цей запис має лише ознайомлювальний чи рекомендаційний характер, щоґрунтується на моєму власному експерименті. На істину в останнійінстанції вона не претендує. Але якщо все ж таки хтось вирішитьзробити те саме і так само, а в процесі виникнуть питання, готовийпідказати та роз'яснити.
Усім рівних доріг, пухнастого протектора та благополучної їзди!