Що ж. Після того, як я продав Ауді, тому що моя кишеня її просто не витягувала, я почав шукати собі машину з метою заробити грошей. Історія тут буде вкрай нудна, але я сподіваюся, що хоч комусь цікава.
В той час я їздив на ланосі, який я орендував, займаючись доставкою суші. Заробляв непогано, але навіть при врахуванні низької вартості оренди (мається на увазі середня температура по палаті) 6000 грн на місяць трохи били по кишені. Буквально через тиждень-два я дізнаюся від свого друга про те, що робоча машина на його фірмі вже стоїть близько півроку, і господар подумує про те, щоб здати її в метал. І "проти" я приймаю рішення продовжити життя автомобіля вже в моїх руках.
Основною причиною покупки стала ціна. Привабливою ціною, і плюс, порахувавши, що за ланос я переплачу на 3000 грн більше (мається на увазі період з вересня до грудня 2019 року, тому що в грудні 2019 року за всіма прогнозами і законами мала закінчитися ера блях в Україні), я вирішую забирати авто. При покупці мотор завівся з половини стусану, при піврічному простої, що не могло не тішити, і я вже почав на ній працювати. Але тут історія, яка начебто передбачала під собою нудне і сумне закінчення для автомобіля, придбала несподіваний поворот!











