Другий "офіційно мій" автомобіль . Хоча "перший офіційно мій" іне мій-то зовсім)
Думаю, не з'явись я (і не тільки) в життя цього автомобіля - спочивби він спокійно у світі іншому приблизно в 2008-09 році, а так яйого мучаю, змушую жити.І у нього це чудово виходить! Час повернутиназад складно, але у нас виходить), в ній майже не залишилосямісця, куди б не залізли мої пустотливі ручки, але без цього ніяк івсе на благо)
Коротка історія (розписувати зараз ліньки)):раз, коли я її побачив- це була гора голок і шишок на ділянці приватного будинку всосновому лісі. Батько хотів купити у "знайомого" "машину" ...єдине що я тоді по суті побачив. І здивувався - вона завелася!
Далі розповідь про зустріч із колишнім господарем на СТО.
З-за повороту показалася металева брудна сіра перепічка, вона майжележала на землі, лежала криво, спершись на асфальт майже плоскимколіном глушака. Як бабка журавлиною. Крім "коліна" рівно лежати їйзаважали 4 покришки, однаково лисі, але різні за профілем, малюнкомі шириною). Вся машина була вкрита брудом, сосновими голками, краплями смоли (рік простояла в сосновому лісі без руху), крімпилу, бачити водію світле майбутнє заважали кілька тріщин у вселобове скло та глибокі вікові борозни від двірників. Двері поганозачинялися, задній і передній бампер стояли криво, з величезнимипроміжками, сильно люфтили. Також у картину органічно вписувалисярозбитий задній ліхтар у парі з передньою протитуманкою. Повнівологого бруду та моху. На прихований потенціал агрегату (як і наблизькість якихось із колишніх вершників) красномовно натякало всезаднє крило, щедро залите срібною фарбою з балончика, а поверхприкрашене сліпучою красою наклейкою дракона і фінішним прапором (як виявилося пізніше під цією теж з прапором, такий собі бутерброд— 2 шари сріблянки, 2 наклейки. Гордий колишній господар, який "якось вичавив на ній 215км/ч".
Про салон якось не цікаво говорити. День був погожим, салон бувзалитий літнім сонцем і не викликав негативу. Люфти, брудні плями, стеля, що провисла. Нічого особливого)
Підйомник на СТО відкрив нам нові принади. Такі як "жована"вихлопна система, схоже з нею днище і неймовірної краси "зоряненебо". На ньому можна було вгадувати сузір'я, а за бажання, викруткою створювати нові!
АЛЕ! . Яка ж над нами висіла здорова баржа! А під капотом очейтішили заповітні літери GM! . Заліковий кораблик. Беремо! )
