КПП 5 Волга на роликах. Складання, встановлення, перші враження.

Процедура складання практично ні чим не відрізняється, тому навітьне знаю, які картинки були б цікаві. Та й робити фото бруднимируками не було бажання. Тому вирішив просто всю процедуруописати.
Для тих, хто не зовсім добре знає як розібрати-збирати коробку, рекомендую подивитисятут:zinref.ru/avtomobili/Gaz/…_do_2009_za_rulom/124.htm.Тамдокладно все викладено і з картинками. > Власне, сама процедуразбирання відрізняється хіба що встановленням конічних підшипниківзамість кулькових і регулюванням їх натягу Перше, з чого требапочати - відрегулювати натяг підшипників промвала Тут всепросто:встановлюємо задню частину картера (хвостовик) вертикально, вкладаємо в неї промвал, кладемо прокладку (0, 5 мм) і накидаємозверху передню частину картера.Наживляємо навхрест 4 болти іпочинаємо їх затягувати.При цьому пробуємо пальцем провертати валчерез отвір переднього підшипника.Поки болти не затягнуті, валлегко обертається і навіть бовтається на зазорах підшипники. Якщо вміру затягування болтів буде видно, що вал пальцем провернути стаєвже досить проблематично, то далі тягнути не варто, а слід зновузняти передню частину картера і витягти з неї зовнішню обоймупідшипника, щоб встановити дистанційну шайбу меншої товщини. Ну інавпаки, якщо болти вже затягнуті повністю (без фанатизму), а валзовсім не затискається і є осьовий люфт, дистанційну шайбу слідвстановити більшої товщини. Або додати ще одну. Ця операція нескладна, але доводиться кілька разів поспіль її повторювати, докине буде отриманий необхідний натяг. Для прискорення процесу підборушайби може допомогти індикатор вартового типу, що дозволяє вимірятивеличину осьового люфта валу. Але якщо його немає, то не біда.Головне впіймати "точку торкання" підшипників і потім зробити натяг0, 05 - 0, 1 мм. Тобто трохи підібгати. У мене на цю справу пішлодесь півгодини. Довелося вирізати шайби з листової латуні завтовшки0, 3 і 0, 2 мм, поки не вгадав. Далі повністю збираємо вторинний валі напресовуємо на нього підшипники. У первинний вал запресовуємозовнішню обойму переднього підшипника вторинного валу. Поєднуємодва вали на столі і проводимо вимірювання відстані між зовнішнімикінцями валів. Повинен вийти розмір 789 мм, який ми отримали за тихже вимірів до переробки (див. Фото в попередніх записах). Щоб йогодосягти, потрібно підкласти регулювальні шайби потрібної товщинипід одну з обойм переднього підшипника. У мене вийшло дві шайбиодна 0, 3 мм, а друга – 0, 8. Усього 1, 1 мм. Я їх установив підзовнішню обойму.
Наступним етапом витягаємо промвал і встановлюємо повністю зібранийвторинний вал на своє місце (про встановлення втулки та зовнішньоїобойми заднього підшипника писав у попередніх записах). Вкладаємосинхрон 4-ї передачі та зверху кладемо первинний вал.Внутрішняобойма переднього підшипника при цьому має бути вже напресована. Упередню частину картера вставляємо зовнішню обойму підшипникапервинного валу, трохи поглибивши її всередину картера. Тими жчотирма болтами стягуємо половини картера. Обойма підшипника прицьому виштовхуватиметься назовні, причому вийде рівно настільки, наскільки належить. Це положення можна вважати "нульовим" натягом.Накидаємо зверху кришку переднього підшипника і від руки затягуємотри болти, щоб зафіксувати її в цьому положенні. Щупами або чимосьіншим (свердлом, наприклад) вимірюємо зазор між площинами кришки такартера. Готуємо прокладки потрібної товщини з розрахунку s - t, деs - Виміряна відстань, а t = 0.1 - 0.2 мм. Закладаємо на місцепакет прокладок і перевіряємо натяг підшипників, обертаючихвостовик первинного валу. Обертання повинно бути з деяким зусиллям (провертатися рукою) і вал зовсім не повинен мати бокового люфта. Умене вийшло три прокладки:одна 1 мм і дві по 0, 5 мм. Міліметровабула в наявності сталева.
Ось, мабуть, і все. Далі все збираємо та ставимо коробку на машину.Що я, власне і зробив, правда те, що мало бути зробленим за тригодини, робилося до другої ночі і ще частину вранці. .
Так, поки не забув, один момент.
Якщо в картері розбиті посадкові місця під підшипники, це не єдобре, але впадати в істерику не варто. Просто доведеться вдатисядо певних заходів. Якщо підшипник кульковий, то зовнішню обойму, впринципі, можна навіть заблудити звичайним олов'яно-свинцевимприпоєм із застосуванням ортофосфорної кислоти. Для цих цілейбажано використовувати припій ПОС-40, а не ПОС-61, так як він будетвердішим і температура плавлення вище. Потім підшипник обов'язковотреба вимити в мильному розчині та ретельно висушити. Та й обробитиповерхню в токарному верстаті. Якщо запресувати його без обробки, то стояти він буде мертво, але велика ймовірність того, що це будеостанній підшипник для цього картера. Стінка обойми досить тонка, апідшипник повинен залишатися ідеально круглим. Інакше йому кирдик.Коротше кажучи, для вирішення таких питань існує Лактайт 638 ізайматися фігнею не варто. 21 століття на дворі. Сьогодні проїхавперші 100 км. Додому машина доїхала своїм ходом. На вулиці булоспекотно, бо більше 4000 оборотів не крутив і більше 120 нерозганявся. Шумність коробки у всіх режимах та швидкостях, можнасказати, відсутня повністю. Принаймні у салоні її роботу не чутивзагалі. Перед виїздом спеціально в прошивці ввімкнув примусовийхолостий хід, щоб перевірити, як поведеться коробка при гальмуваннідвигуном. Виявилося, що на 4-й та 5-й передачах таки проявляєтьсяїли помітний шум при скиданні газу на 60-ти та 80-ти км/годвідповідно. Що є причиною цього явища та які методи боротьби з нимпоки не знаю. Проте загальну позитивну картину ця обставина непсує.
З якогось бодуна раптом значно легше почали включатися 1-а та 2-апередачі. На прогрівальних оборотах звичайно тугувато, але під часруху дискомфорту практично не відчувається. Чи довго? Питання…
Раніше було, якщо під час руху взятися за кулісу, то відчуваласявібрація (така собі буркотлива). Інший раз навіть ручка куліси самапо собі починала вібрувати на певних обертах, видаючи відповіднізвуки. Зараз цього практично немає.
Зовсім зникли звуки при спробі прискоритися на занизьких оборотахдвигуна. Спеціально перевірив десь на 900 — 1000 оборотах. Аленайнезвичайніше, що просто вразило, так це "безлюфтовість". Описатице складно, але спробую. Ефект зазвичай проявляється при подоланнівибоїн на дорозі на знижених передачах і змінних прискореннях (розгін-уповільнення). Супроводжується ця справа стуками чи навітьударами в трансмісії, начебто роздовбана хрестовина чи величезнілюфти у редукторі. Доводиться тримати ногу на зчепленні. Теперстворюється враження, що двигун намертво пов'язаний з карданомчерез коробку і ми або прискорюємося, або уповільнюємося безбудь-яких ривків і звуків. Загалом, це треба спробувати особисто, щоб зрозуміти.
В іншому, коробка як коробка — п'ять передач уперед і одна назад.Поки що ось такі перші враження. Скільки вона проживе, покаже час.На цьому, мабуть, усі. Кому що незрозуміло, із задоволеннямвідповім.
"ніби роздовбана хрестовина або величезні люфти в редукторі.Доводиться тримати ногу на зчепленні. Тепер створюється враження, що двигун намертво пов'язаний з карданом через коробку і ми абоприскорюємося, або уповільнюємося без будь-яких ривків і звуків.Загалом, це треба спробувати особисто, щоб зрозуміти.
В іншому, коробка як коробка — п'ять передач уперед і одна назад.Поки що ось такі перші враження. Скільки вона проживе, покаже час.На цьому, мабуть, усі. Кому що незрозуміло, із задоволеннямвідповім.
"ніби роздовбана хрестовина або величезні люфти в редукторі.Доводиться тримати ногу на зчепленні. Тепер створюється враження, що двигун намертво пов'язаний з карданом через коробку і ми абоприскорюємося, або уповільнюємося без будь-яких ривків і звуків.Загалом, це треба спробувати особисто, щоб зрозуміти.
В іншому, коробка як коробка — п'ять передач уперед і одна назад.Поки що ось такі перші враження. Скільки вона проживе, покаже час.На цьому, мабуть, усі. Кому що незрозуміло, із задоволеннямвідповім.