— двигун ЗМЗ-402 (тут все стандартно)
— карбюратор К-151 новий (він реально новий! )< br/>
— електронне безконтактне запалювання, нові компоненти (котушка, комутатор, трамблер — все нове, у багажнику старе)
— переварені пороги (о, так! )
- радіальні шини Barum (зараз це звучить смішно, але тоді, в 86-му, ви тільки вдумайтеся! ) + два диски з рідною гумою, разом 6 дисків згумою (так) - гаражне зберігання (підтверджено, як і малий пробіг, сусідами по гаражах) Від себе додам, що в багажнику так самобули:кривий стартер, рідний домкрат, два насоси, новий дискзчеплення, купа прокладок двигуна, купа камер Barum 14-го діаметра, та камери та покришки виробництва Чехословаччина. Але про це ядізнався пізніше. А поки кілька тижнів я обмірковував, чи требамені взагалі це вплутувати, радився (більше для підтримки, нарозумну раду я не розраховував), і під Новий рік, 30 грудня 2018року я зателефонував, як, власне, справи. Виявилося, я був єдиним, хто відгукнувся на оголошення! )) Особливо допитувати про станмашини, комплектацію, відповідність оголошення я не став, це такіречі, які треба бачити на власні очі і розуміти, що вони тебе абовлаштовують, або ні. Майже весь час у перший дзвінок я витратив наз'ясування обставин, історії машини та найголовніше її правовогостатусу. З огляду на те, що старі відра зараз продаються майже безконтролю, а плани у мене були наполеонівські, у т.Ч. І виїзд закордон, та й просто хочеться бути повноцінним і єдиним власникомтакої цінної речі, як автомобіль, треба було подбати в першу чергусаме про те, щоб її можна було без проблем зняти з поточного облікуі оформити на мене.
Машина була в одних руках все своє життя. Прямо перед розваломСРСР, а саме 8 серпня 1991 року вона була поставлена на облік вжечерез українську митницю, про що у радянському техпаспорті булавідповідна позначка. На машині стояли найпізніші радянські номери, які відповідали її київській реєстрації. Машину продавала дочкавласника, яка на момент подачі оголошення вже вступила в право наспадщину через смерть батька, підтвердженням якого було нотаріальнесвідчення. Коротше, переоформитись максимально правильно можна.Враховуючи інтерес моїх друзів до процесу такого незвичайногопереоформлення, трохи пізніше на цю тему я напишу окрему статтю.вирішив, що дивитися треба обов'язково, тим більше, що Волга стоялав гаражі неподалік роботи, метрах за сто, і більшу частину життяпровела в гаражі. Домовилися з власницею, що зустрінемося вже післявсіх свят, десь 19 січня, коли вони ховатимуть у гараж ялинку.
Настав день огляду. Машина порадувала рівномірним білим кольором, знизу навіть покрита антикором. Більш детальний огляд я змігзробити тільки потім на СТО, але попередньо машина менісподобалася. Домовилися, а точніше я просто сказав, і ніхто не ставзаперечувати, що план дій буде наступним:- Я забираю акумулятор наСТО і намагаюся зарядити. - Пробуємо завести машину і подивитися їїв русі.
— Усуваємо косяки, що перешкоджають руху і їдемо оформлятися, якщовсе ок. Вийшло майже так, але трохи не так. Акумулятор виявивсядохлішим нікуди. Цілком сухий, пластини розсипалися. Але виявилося, що завести її це півсправи. Їхати все одно нікуди не можна, тому щотри з чотирьох коліс заклинили геть-чисто, а головного циліндразчеплення на машині просто немає. Але навіть не в цьому буласправа. У другу нашу зустріч я був зайнятий тим, що відновлюваврухливість стулки гаражних воріт, які не відчинялися доситьтривалий час. Після цього в гараж потрапило більше світла, і можнабуло розпочати зняття гальмівних барабанів. Барабани зняв, колесаначепив назад, і з'явилася можливість її штовхати. Новий пландозрів сам собою — котимо на СТО і займаємося нею, повертаємо їйрухливість. Спершу вирішив зайнятися гальмами передньої осі тазчепленням, потім гальмами задньої осі. Зазначу, що до цьогопристрій Волги для мене був подібністю до чорної скриньки і скриніПандори одночасно. Тобто. Я про неї нічого не знав, я ж джипамизаймаюся, а не вітчизняним автопромом. А першою машиною, яку явзагалі запустив свої руки, був Cadillac Escalade 2006 року. Алерозберемося по ходу справи. Ось стан підкапотки до моговтручання:Корпус повітряного фільтра пізнього зразка, підповноцінний сухий фільтр. Старий корпус під олійну фільтраціюповітря лежав у багажнику. Свічкові дроти якийсь моторошнийсовок, ще з окремими наконечниками, згодом замінив їх на сучаснісиліконові. Магістралі старі, а якщо придивитися до правого краювакуумного підсилювача гальм, то видно, що за ним немає бачка ГЦС, тому що там немає і самого ГЦС. Згодом тут все виглядатиме кудиелегантніше. Стан передньої балки на вигляд іржавенький, але нічогокритичного в цьому немає. По-перше, рижики поверхневі, нехай і повсій поверхні, а по-друге, у планах поставити балку від 3110 або31105 з кульовими опорами і, само собою, дисковими гальмами.
> Дно машини було вкрите антикором, і треба визнати — вінвпорався зі своїм завданням. Щоправда, з боку водія він частковооблупився, і я зчищав його щіткою по металу, і в цих місцяхоголилася іржа, але вона поверхнева, ніяких пухлин чи наскрізноїкорозії немає і близько, метал міцний і не піддається механічномувпливу:
< /p>
Думаю, болгарка з металевою щіткою тут буде як ніколи доречною
Зате з пасажирського боку все взагалі ідеально:
А ось і обіцяні переварені пороги:Це взагалі просто чудово! Простоуявіть, яка колосальна економія моїх нервів, часу та грошей! Зовнімашина теж переважно в порядку. Хтось вважає, що машинаперефарбовувалася, я не експерт і не беруся судити. Власниця каже, що не фарбувалася. Але в радянському техпаспорті вона значитьсябежевою, а фактом біла. Не знаю, може, й фарбувалася, мені, якщочесно, все одно. Навіть якщо фарбувалася — та й дякую, тут як ізпорогами — економія моїх нервів. Загалом стан кузова "на відмінно", навіть ніякі ущільнювачі не потребують додаткового ущільнення:Єлише кілька артефактів, і я навіть уже думаю, як мені з нимиборотися . Добре, що їх мало і вони не надто помітні, довелосяпошукати:Зате є місця, на які можна дивитися вічно:
Ну правда ж) Салончик, правда, стомлений, сидіння навіть встиглипокритися пліснявою. Та й вони були в розібраному стані. На моєзапитання про причини власниця сказала, що батько постійнопідтримував у ньому життя і все під килимками вичищав таперемазував. Ось і тоді в машині завмер час саме на цьому моменті:Акульки мені підкинули мої колеги) Мені ж залишалося приступити дороботи над машиною, щоб поставити її на хід і потім вирушити разомз нею на початок нового розділу — тепер уже нашої спільної. А покизамовив першу партію запчастин з того, що вдалося з'ясувати, про щобудуть окремі статті:Хочеться зробити її красивою та приємною, якоюсь непересічною, чи що.Адже машина гарна. От і вирішив я робитиз неї радянську кільцеву. Вже загальний стиль та концепціюпродумав, фоток надивився та накачав собі на ноут. І однієюдеталькою з концепції поділитися можу вже зараз — хочу замовитилітери з оракалу на заднє скло, щоб утворився напис фірми, яка досамого розвалу СРСР залишалася спонсором багатьох команд ізаходів:
Коментарі2
Піддони алюмінієві дивлюся, як у мене на чорній Волзі! По суті краще розкрити оббивку і подивитися підлогу!
Оббивка і килимки лежали в багажнику одним здоровим рулоном) стан днища у мене питань не викликає. ногах пасажира не ховається латка десь 20х30 см, загрунтована та й слава богам. У алюмінієвий піддон мотора увійшло 5 літрів, як по книзі.