Ось і він.
Після продажу Ланоса, і "здавання" у розмірі 1800уе вирішив братищось наше. Дивився на 08, 09, але за такі гроші це був простоморок.
І ось, переглядаючи оголошення на форумі Тавроводов наткнувся нанеї.І все.Я відразу зрозумів що вона буде моєю.
Раніше у мене вже була Таврія, і я їй був радий.
Тому без сумнівів зателефонував з Мишком (господарем авто), домовився і в призначений час поїхав за нею, за 1000км)))
Отже, Таврія 1102, 1992 року, 1, 2 літрів ГБО.
Повністю ВАЗ ходова, амортизатори спереду газ/масло Каяба, ззадуАгат-Спорт.Кліренс 5см.Салона немає.
Так за автомобілем поїхав до Криму, то гріх не заїхати на море.
Що й зробили... Заодно обкатали машинку. Кілька разів бовкнулися, але проїхали, але влаштували фотосесію.
Додому, до Рівного (україна) вирішили їхати через Одесу, оскількитам краще дорога.
Але вже в Сімферополі довелося встати — моторошно вібрувала правапіввісь — мабуть, розсипалася одна секція тришипу. Нічого не вдієш, поїхали далі, але з обмеженням у 70км/год, інакше машину просторозривало від вібрації.
До Одеси доїхали нормально, а там знову встали — зникла зарядка.Виявилося, що розкрутився шків генератора. Пофіксували, добре, щовзяв необхідний інструмент, і поїхали далі.
Наступна вимушена зупинка — Київ.
Практично закипіли в пробці — винуватець термодатчик. Ну нічого —запитав вентилятор безпосередньо і "полетіли" далі.
Зрештою на дорогу витратили 28 годин.
