Історія проста як кут вдома.
після того, як восени 2013 року мені довелося продати свою 21063батя віддав мені Міцубісі Аутлендер 2004 року випуску з мотором 2.4на автоматі Поїздив я на ньому трохи і від витрати пального трохирозчарувався. Потім настав час доводити авто до розуму і язрозумів, що витрати на цей захід складуть пару-трійку тисяч вічнозелених американських президентів.
в травні місяці я три дні покатався на батиному Опельці і прозріввід витрати пального-5, 5-6 літрів диземя проти 12-15літрів А92.
було вирішено продати Міцик і купити Опельок собі.
довго дивився оголошення і тут знайшов собі більш меншпідходящий.
продавши Міцик не за ті гроші, що хотів :-( батько сказав, щододасть мені на Опель.
вибір був між опілем і Фіатом Добро пасажирським (мотори у ниходнакові. Різниця між запропонованими авто була лише у вартостімайже в 3000 $.
зателефонувався з продавцем і в липневий ранній ранок ми з батькомпоїхали дивитися авто.
приїхали, подивилися, оцінили та поїхали знімати з обліку.
через дві години ми вже їхали у бік Києва на двох авто.
Після покупки довелося перебрати компресор кондиціонера, і трохивиніс мозок генератор-заклинило підшипник.
в принципі автомобілем дуже задоволений.
салон шкіра-пика, підігрів передніх сидінь, передні фари іззаводським ксеноном, навігація, клімат-контроль.
потрібно тільки передні пружини поміняти і тоді передок підніметьсявище.
але на весь свій час на всі потрібні гроші.
