Махнув не дивлячись, так би мовити, червоненький начервоненький, вітчизняний седан на німецький, абсолютно стандартнийOpel. Рівень стандартності — відсутність тонування. Таким він меніподобається найбільше, хоч особливого кохання чи симпатії . До цієїмарки і моделі до моменту покупки не живив.
Шкода тільки, час, звичайно ж, бере своє.Ось цим і планую зайнятисязі спробами зберегти заводський вигляд і стан. Таким, у моїх очах, Opel і має бути. Машина по-своєму дивна, не ідеальна, алегарна!
