У мене ніколи не було комерційного автомобіля і я навіть незамислювався на тему його придбання поки не зайнявся діяльністю, пов'язаною з поводженням з відходами. Помацавши ринок як посередникі спробувавши свої сили з найманим автотранспортом, я нарештідозрів купити свою машину, яка мала вирішувати відразу кільказавдань:вона повинна була стати особистим транспортним засобом, вона повинна себе окупати, тобто. Іншими словами, я вперше вирішиввідійти від свого принципу у виборі транспортного засобу і нарештіпридбати звичайну практичну машину без понтов… Після тривалогоспілкування з роторними маздами я і уявити не міг, що з перших днівзнайомства з творінням вітчизняного автопрому я зіткнуся з тими жпроблемами, які мене переслідували в процесі експлуатаціїяпонця:вартість запчастин, наявність фахівців, які знаються наобслуговуванні двигуна, ненадійність деяких життєво важливихвузлів, заміна яких не була б проблемою в машині вихідного дня, алев машині, створеній для повсякденної роботи, стає справжнімгемороєм. Схоже від долі дійсно не втечеш… Однак і в роторнихмаздах і в дизельних соболях, як і в будь-якому іншому автомобілі єсвоя фішка. Потрібно просто її знайти та висловити. Принадністьцього соболя не дивно в тому, що і створює найбільше проблем -економічний дизельний двигун австрійської фірми Steyr (штаєр), щовикликає у мене особисто величезну повагу. Багато власників машин зцією силовою установкою хвалять за витривалість, при належномудогляді своїх чотириколісних вихованців і машини їх не підводять. Іце якраз те, що я збираюся дати цьому автомобілю — турботу тадогляд. Тож я теж розраховую на її вдячну та безперебійну роботу.На жаль соболь дістався мені в передсмертному стані, так що дотурботи доведеться ще й грошей докласти, а це означає, що вінокупить себе не скоро. Щож... Дорогу здолає той, хто йде, а я вже вдорозі.
