Як довго я шукав цей автомобіль! І знайшов, правда через тримісяці. Скільки діркових корит і немислимо завищених цін я бачив ічув . Які хотіли якнайшвидше сплавити свій дроволіт.Можна довгорозповідати якась у тебе чудова машина, навалювати нісенітницю щовона в офінагувальному стані, а потім при зустрічі червоніти за всізнайдені косяки)))) Навіщо так робити? Не розумію. Взагалі дивився яЛаноси, ТАЗи, всяких японців років 80 і так далі.Думав все кинути ікупити знову класику.Але ні.Коли руки вже опустилися післяперегляду чергового дірявого відра, сплив один інтелігентнийчоловік, який дуже повільно продавав свою машинку. Вже було темно, двір не освітлювався, але слава нашим корейським, японським ікитайським друзям які приробили в телефони ліхтарики))) Взагалі бувя дуже приємно здивований.Машинка в одних руках з моментувиробництва. Пробіг становив лише 165000 км — фігня для 16-тилітньої машини. Стан металу, для такого віку, був просто чудовий. Азапитайте чому було… це побачите у першому пості про мою довгуБлондинку)







