У мене був Акорд, він мені подобався, в ньому було все, що потрібно, і не було нічого зайвого. У ньому був мотор F2,2 і рідкісний для наших місць кузов 4 покоління. Її вдарили, я більше місяця вагався, думав, що з нею робити: відновити чи, може, продати. Мій товариш допоміг мені з цим, припинив душевні муки, зателефонував і каже: "Давай, куплю". Ось хондачка продана.
І почався пошук авто. Спочатку хотів Хонду і тільки Хонду. Звернув увагу на Акорд купе 6, американець, але не знайшов у належному стані. Потім 7 Акорд, але, як виявилося, знайти його з пробігом не більше 200 тисяч — складне завдання, а якщо і є такі екземпляри, то ціна на них космічна. Дивився багато марок авто, але всі вони нудні, сірі, одноманітні, нав'язуючі (візуально) емоції. Старих німців боюся, дивився Японію та інші варіанти.
Мені хотілося, щоб машина змушувала мене дивитися на неї, милуватися її як твором мистецтва. Таке було з Акордом в кузові СВ7. І ось, гортаючи дошку оголошень, трапляється Крайсер 300С. Він мені завжди подобався своїм самобутнім, не схожим на решту автомобілів дизайном кузова. Подивилися два Крайсера, зупинився на цьому.
В ідеалі хотілося, щоб мотор був 3,5, щоб був люк, але в цій комплектації цього немає. Купуючи машину на вторинному ринку, а не в салоні, доводиться спиратися на інші фактори, такі як стан кузова, ЛКП, двигуна, салону і т.д. Машина мені сподобалася, незважаючи на слабенький мотор 2,7, я її взяв.


















