6. майже зрада і захоплення!

Продовження…
коротко про попередній журнал:
2003р. Після приїзду з Криму зрозуміли, що не вистачаєпотужності.
Перебрали двигун — омолодили.
Ну природно обкатка як належить з дотриманням усіх норм івимог!
І цього року була ідея продати МОСКВИЧА і купити, ЖИГУЛІ, поки що"412-й "у пристойному стані.
"дивись же все навколо на ЖИГУЛЯХ, а ми як балбеси..." - це маминіслова. Я звичайно, загорівся на повну, адже мені 19 років, а намосквичу тільки дядьки та пенсіонери катають.— "ось тут я будуфорсити на ВАЗі". Було до 5 сучасних іномарок, Другі заможнікупували собі:SAMARA — а саме 99, ладу - 110. А потім ВАЗи всіхпоколінь///

І ось табличка на задньому вікні "пРОДАЮ", а самі вже доглядализаміну, що стоїть, Хотілося звичайно в першу чергу ВАЗ - 2104 або2106 (моя підліткова мрія).Посмотрев кілька примірників Ваз 06, 07.> — за таку суму, як ми планували продати — натомість лишепошарпані чи дуже старі, які за станом програють 412-му
— Другий варіант позичити фінанси та купити дорожче, новіше. Алепід час наших пошуків, ми зрозуміли - що купуючи вартістю вдвічідорожче нашого "москвича", якийсь "жигуль" ми особливо ні в чому невиграємо. Тим більше:як ми зрозуміли "жигулі" програють воформленні салону! Так саме! — у неї торпеди практично немає, ісидячи збоку коліна вище за неї — це дуже дратує. Сидіння меншзручніше.
— посадка за кермо вбила взагалі! Я так і не зміг пристосуватися, виставляючи сидіння — або кермо далеко, або ногами перекриваюважіль КПП, одночасно обіймаючи ними кермо. До того ж кермо, навсіх екземплярах, що мені траплялися, не по центру, а зміщенийвправо! - А це так не зручно! (може так траплялося) - педальнийвузол - це повний дебілізм! я постійно натискав на дві педалі. Це вмене 46, а в тата 47 у брата і зовсім 49 розмір ноги! виявився поспритніше, чуйний, розігнали до 130-140, а наш повільніше до 120 іто по рівному шосе або з гірки! А бажання мати "жигуль" по згасло.Ну якщо не будемо брати "жигуль" будемо вдосконалити наш "іЖ-412".Насамперед вирішили поміняти бензонасос рідний, і карбюратор. А тоіноді клопоту завдають, один перегрівається, другий то чхає, то нерозвиває міць (писав у попередніх журналах). .
Замість карб. К-126, досить рідкісний К-129. Самі не моглиналаштувати, місцеві майстри говорили, що з такими не стикалися.Довелося їхати на фірмову СТО москвичами, там щось продували, крутили але особливо не допомогли. АЛЕ СКАЗАЛИ ФРАЗУ, ЯКЕ ЗМІНИЛОЖИТТЯ "мОСКВИЧА", І НАШЕ ВІДНОСЕННЯ ДО НЬОГО, У ТОВООЧЕНЬ КРАЩУСТОРОНУ! — А ну сядь по газу трошки, — каже майстер. Я так ізробив. — Натисни педаль до упору! — знову каже
-Та натискаю, начебто!
— ТИ В КУРСІ, ЩО У ВАС НЕ ВІДКРИВАЄТЬСЯ ДРУГА КАМЕРА? !
— У сенсі друга, і що значить не відкривається, - я здивовано! -Вона щось працює, тільки від педалі не відкривається, вдомарозберетеся - може люфти приберете. Нічого не зрозумівши, приїхавдодому і розповів тату. Почали вивчати тяги - люфти не смертельні, але з якоїсь причини в місці кріплення тяги до кузова (на фото) бувурвищ, відірвалося зварювальне кріплення. І тяга, якимось чином, проверталася тільки до половини, і відповідно не відкривала другукамеру карбюратора. Усі виправили, на заклепку посадили тапротестували.

в цьому місці було відірвано з боку салону

Все як завжди, за місцем нічого не помітив. І тут ми виїжджаємоза місто, спокійно як завжди розганяюсь і раптом перші в життівідчув — як відкрилася друга камера, мені здалося, що спрацювалатурбіна, високі обороти супроводжує ураганний підхоплення, і з 90км/год стрілка почала стрімко лягати вправо., 130, 140 км/год івін продовжує розганятися далі! Волосся на мені ворушилося скрізь, де тільки можна. Бачу - тато на мене дивиться ошелешеними очима, ав умі - "че за хрень! ". Потім ще пару разів розігналися вже зсамого старту, обганяючи хвалені жигулі та вовги по трасі, стрімковіддаляючись від них.
По приїзді ми відчували себе дурнями — як так виходить, ми два рокикаталися тільки на першій камері? ! І тут стало зрозуміло, щомосквич затримається в нас ще довго. Адже тепер влаштовує впринципі все!
Почалися міні тюнінги.
Продавши свій мотоцикл — придбав магнітолу на кінець те, щоправдаб.У. "філіпс" штатний із фольксу. Зате з РДС, кодом включення, 4-резапам'ятовуючі станції, 4Х45 ват, "долбі діджитал" ... - у той час, та ще й у москвичі! Звук просто, чистий і гучний. Позаду динамікивід "маяка", попереду 10 см. Салонна антена.
Тільки перероблена торпеда, оскільки магнітола невлазила.Змінилася.
-на всі двері ВАЗівські ущільнювачі. - Стало тихіше і не задувало! - Алюмініві накладки педалей - сам майстрував, ринкові неподобалися. - На кермо оплетку в стиль підібрав. Щоб обплетеннябуло товстішим, жорсткішим і приємнішим в руках — спочатку намотавм'якого алюмінієвого дроту на кермо. Чорна ізолятора — щоб некидався провід у вічі, а потім обплетення. Вийшло чудово, порівняноз чужими авто.
— ПТФ. — в принципі влаштовували, але більше користувався якдодатковим світлом, хоча штатні фари влаштовував на 100% щосьзнайшов в архівах, ще шукатиму.
на фото, магнітола Піонер замінила попередню
Годинник примостив з секунд, будильн, тайм, — а то на торпедіперегрівалися Педальки алюміній, і тунель ще буде...< br>