Зараз у модельній гамі компанії Mazda вже немає моделі 323 - їй на зміну прийшов автомобіль з більш короткою назвою Mazda 3. Однак шанувальники японських машин ще довго пам'ятатимуть 323 серію, адже вперше вона з'явилася на світ у 1963. Сьогодні ми поговоримо про популярне на нашому ринку секонд-хенд п'яте покоління Mazda 323, яке випускалося з 1994 по 1998. Великою популярністю в Європі "323-я" стала користуватися у вісімдесятих роках, коли німецькі автомобільні журнали стали ставити Mazda на верхні рядки своїх хіт-парадів за одним із найголовніших для покупців критерієм - ціна/якість Не треба дивуватися, що Mazda 323 п'ятого покоління (іноді кажуть, що ці автомобілі мають кузов BA або BHA, хоча насправді кузов повинен був називатися BH, адже попереднє покоління машин мало індекс BG) випускалася всього чотири роки.Це зовсім не означає, що модель вийшла поганою, і "маздівці" були змушені зняти її з виробництва. Усі вже давно звикли, що в Японії автовиробники часто змінюють і модернізують свої машини Наприклад, Mazda 323, що розглядається зараз, за чотири роки пережила аж три модернізації! Перша версія випускалася з квітня 1994 по серпень 1995 року і ці машини можна дізнатися за VIN-номером, в якому останні шість цифр починаються з "1". Такі автомобілі мають стару панель управління, що дісталася їм ще від попередньої Mazda 323 BG. Друге покоління Mazda 323 BA (випускалося з серпня 1995 по жовтень 1996 року) отримало більш сучасну та зручну центральну консоль та нову емблему у вигляді значка лотуса (раніше був ромб). Останні шість цифр VIN-номера таких машин починаються з "3". Ну а останні версії Mazda 323 BA випускалися з жовтня 1996 по червень 1998 року (VIN починається з "5"). Емблема у них стала схожа на пташку, що летить, з'явилися трохи інші дзеркала, додатковий стоп-сигнал, замінена приладова панель та ін. Mazda 323 BA випускалася в різних кузовах, що цілком природно. Незвичайно те, що кожен кузов мав свій дизайн. І якщо седан (позначався додатковою літерою S) виглядає нудно - немає родзинки, яка б привертала увагу - то хетчбек справляє зовсім інше враження. До речі, хетчбеки є як 3-х, так і 5-дверні (позначаються відповідно літерами "с" і "F", а після рестайлієгу 1996 року - "P" і "F"). Причому 5-дверний хетчбек 323F зовні нагадує купе. Це, безперечно, подобалося багатьом автомобілістам. На підтвердження цих слів можна сказати, що більшість Mazda 323F пофарбована в різні відтінки червоного (особливо любили автомобілі такого кольору в Японії). Загалом, Mazda 323 у кузові хетчбек багатьма сприймалася як така собі "Ferrari для бідних". Псевдо-спортивний стиль Mazda 323 підкреслювали і всілякі дрібниці. Наприклад, двері були зроблені без верхніх рамок. Таке рішення найчастіше зустрічається на дорогих спортивних купе, та й то не на всіх. Щоправда, особливо радіти цьому не варто. Як показує досвід експлуатації, якщо машина піддавалася не зовсім якісному ремонту, згодом на швидкості більше 100 км/год скла іноді починають трохи деренчити від нещільного прилягання. Певним недоліком орієнтації на покупців зі спортивними амбіціями є і те, що на вторинному ринку дуже багато автомобілів, що потрапляли в аварії, - через свою зовнішність і досить жваві двигуни ці машини провокують водіїв на швидку їзду з усіма наслідками, що звідси випливають. За словами представників клубу любителів Mazda 323 (існує в Москві і такий), незаймані Mazda 323 у нас майже не зустрічаються, так що найголовніше при покупці автомобіля визначити, чи добре відремонтована машина. Необхідно уважно оглянути всі проміжки між кузовними панелями. Якість збірки Mazda 323 п'ятого покоління була досить хороша, так що будь-які нерівності між елементами кузова є явним свідченням сильних ударів, що відбулися в минулому. Бампери Mazda 323 пофарбовані в один колір із кузовом. Це, безумовно, робить зовнішній вигляд машини більш симпатичним, але водночас найменша необережність під час паркування призводить до того, що на машині з'являються помітні подряпини (цьому сприяє ще й не найкраща оглядовість назад з місця водія).
З проблемою корозійної стійкості Mazda 323 зразка 1994-1998 років немає жодних проблем. Їх у принципі не було і на більш ранніх поколіннях цієї моделі, але все ж таки на машинах випуску 80-х років є так звані "слабкі місця". На п'ятому поколінні автомобіля взагалі неможливо назвати точки, де може так скоро з'явитися корозія, адже навіть якщо під час невеликої аварії відлетить шматочок фарби, то залізо залишається незайманим і після двох років експлуатації. Єдиним місцем у всьому автомобілі, яке так чи інакше страждає від корозії, є вихлопна система. Японці, звичайно, зробили все можливе, щоб глушник служив якомога довше, але все ж таки час від часу якийсь елемент "глушака" доводиться заварювати або міняти. Найчастіше прогорає задня частина глушника в місці стику труби, що підводить з "бочкою", а також відгоряє теплозахист під місцем водія, видаючи при цьому неприємний звук при 2000-2500 об/хв.
Усередині Mazda 323 є досить стандартний автомобіль для свого часу. Нічого цікавого у дизайні передньої панелі немає, і оформлення салону можна назвати навіть нудним та похмурим. Але, незважаючи на велику кількість не найдорожчої сірої пластмаси, все зроблено дуже якісно і добротно. Тож навіть на автомобілі випуску 1994 року під час їзди сильних скрипів не повинно бути. Багатьом подобаються передні сидіння, завдяки яким навіть за тривалих поїздок спина не сильно втомлюється. На задньому сидінні можуть відносно спокійно сидіти двоє людей, але не більше. Все-таки це автомобіль гольф-класу, а не розкішний лімузин. Об'єм багажника Mazda 323 знаходиться на середньому для своїх габаритів рівні (все залежить від типу кузова). Причому навіть у седані можна відкинути спинку заднього крісла і завдяки цьому перевозити довгі предмети. Що ж до рівня оснащення, він, як завжди, серйозно відрізняється залежно від модифікації. Так що можна зустріти автомобілі як "без нічого", так і з повним "фаршем", який включав у себе все, аж до шкіряного оздоблення салону. Для покупців уживаних автомобілів важливою інформацією буде те, що наявні в Mazda 323 електроприводи і різноманітні навороти працюють без поломок дуже тривалий час навіть у Росії. І лише до фар ближнього світла іноді є претензії, але це зовсім не страшно. Бензинових моторів було лише чотири штуки. Найслабший має обсяг 1, 4 л. Та потужність 73 к.С. Цей двигун встановлювали лише на 3-дверні машини та на седани, а ось найбільш поширені 5-дверні хетчбеки їх не мали. І вірно. Все-таки 73-х "конячок" обмаль для автомобіля, який усім своїм виглядом показує, що на ньому можна їздити досить швидко. Але задля справедливості варто відзначити, що навіть 1, 4-літровий двигун дозволяє Mazda 323 досить впевнено почуватися в міському потоці, а за своєю динамікою такий автомобіль можна сміливо порівняти з нашими 16-клапанними "десятками".
Більш органічно на Mazda 323 виглядає 1, 5-літровий двигун потужністю 88 к.С. (позначається як Z5). За словами власників Mazda 323 з таким агрегатом, 1, 5-літровий 16-клапанний двигун дозволяє "запалювати" за повною програмою. Найголовніше, це тримати оберти вище 3, 5 тис. Тоді і динаміка буде на рівні, і витрата палива залишиться в межах 9-11 л. На 100 км. Є ще 1, 8-літровий агрегат (114 к.С.), але деякі майстри з ремонту Mazda його не дуже люблять, оскільки після пробігу 70-100 тис. Км. Він може почати активно споживати олію через залягання олійних кілець. Саме тому найбільш оптимальним варіантом вважається автомобіль із 1, 5-літровим двигуном. До речі, встановлювали на Mazda 323 і зовсім екзотичний 2, 0-літровий двигун V6, який в більшості випадків видавав 144 к.С. (позначався літерами KF). Вважається, що його потужність була штучно придушена для виконання екологічних норм, а в тій же Японії продавалася Mazda 323 з трохи зміненим V6 (KF-ZE) і його потужність становила вже 170 коней (причому, Варто відзначити, що четверте покоління Mazda 323, яке випускалося з 1989 по 1994 роки, оснащувалося мотором, який при об'ємі 1840 "кубів" (видав 185 к.С.). Незважаючи на свою високу потужність, 2, 0-літрові двигуни V6 вважаються надійними, але досі такі автомобілі пройшли вже досить багато кілометрів. Достатньо, щоб мотори були сильно зношені, адже Mazda 323 GT (а саме так позначалися машини з V6) були орієнтовані на швидку їзду. І нерідко на Mazda 323 GT, що продаються, потрібно робити "капіталку", що коштує близько тисячі доларів (зазвичай власники замовляють практично новий мотор з Японії, що це обходиться практично в ті ж гроші).Дизель було два. Атмосферний об'ємом 2, 0 л. (71 л.С.) та 1, 7-літровий з турбонаддувом потужністю 82 л.С. Купувати Mazda 323 з такими агрегатами через бажання заощадити не варто, оскільки японські дизелі вимагають частого обслуговування (бажано кожні 5 тис. Км) і лише фірмових "витратників". Все це з'їдає переваги від дешевшої солярки. Так що для бажаючих платити менше за паливо найкраще купити автомобіль із бензиновим мотором та оснастити його газопаливною апаратурою. При активній їзді вона окупиться в перший же рік, хоча використання газу на двигунах Mazda сильно зменшує термін служби сальників (сушить їх). Бензинові мотори мають великий ресурс і 300 тис. .Км навіть на нашому бензині вони повинні відходити. Звичайно, свічки доведеться міняти частіше, ніж у Європі, але й вони досить живучі. Надалі може знадобитися ремонт, хоча все залежить від колишніх власників. Якщо в двигун вчасно заливали гарну олію (кожні 10 тис. Км) і не їздили в гоночному режимі, то тоді з мотором все буде гаразд ще довгий час. Однак гідрокомпенсатори при великих пробігах, напевно, все ж таки доведеться замінити (1, 5-літровий Z5 не має гідрокомпенсаторів - лише шайби). Щоб перевірити стан гідрокомпенсаторів, потрібно завести холодний двигун і послухати, чи не видає мотор характерне металеве цокання. Якщо воно є, то виною не їхня несправність, а РКМН (редукційний клапан масляного насоса) який з часом зношується і не дає достатнього тиску масла в двигуні. Заміна РКМН допомагає у 95% випадків. Часто вживані Mazda 323 страждають на витік масла. Якщо це так, що, мабуть, треба змінювати або олійні ковпачки, або сальники клапанів (кожна з цих операцій коштує по $100-200). До речі, варто відзначити, що ремонтувати Mazda 323 п'ятого покоління на крутих фірмових СТО особливого сенсу немає. За свідченням власників цих автомобілів, там із подібними машинами знайомі погано, а гроші при цьому беруть чималі. Так що краще звернутися до так званих клубних сервісів з ремонту Mazda, адреси яких можна легко знайти в Інтернеті на відповідних конференціях. До речі, на ці ж станції найкраще приїхати і перед покупкою автомобіля, тим більше, що діагностика там безкоштовна! Більшість Mazda 323 п'ятого покоління оснащені 5-ступінчастою механічною трансмісією, хоча є машини з "автоматами". Обидві КПП надійні, але в деяких механічних коробках відзначається нечіткість включення передач - після пробігу 100 тис. Км поступово поступово руйнуватимуться синхронізатори. Тож на це треба звернути увагу. Ну а машини з АКПП у переважній більшості випадків вимагають лише регулярної заміни олії та фільтра кожні 50 тис. Км. (під час цієї операції потрібно обов'язково очистити спеціальні магнітики від металевої мікростружки). Підвіска Mazda 323 навіть на наших дорогах тримається молодцем. Хоча потрібно відразу попередити, що ці автомобілі можуть багатьом здатися жорсткими. Незважаючи на псевдоспортивний стиль, дорожнього просвіту цілком вистачає навіть для їзди взимку. Про надійність підвіски Mazda 323 можна сказати лише те, що нерідко зустрічаються автомобілі з пробігом понад 150 тис. Км, у яких у підвісці ще нічого (! ) не змінювалося. І лише амортизатори ($70-100) до цього пробігу зазвичай "вмирають" (іноді трохи раніше виходять з ладу стійки стабілізатора). А ось кульові опори, сайлент-блоки та важелі служать по 200 тис. Км. Звичайно, така відмінна живучість підвіски похвальна, але покупцеві уживаної Mazda 323 не варто розслаблятися. Адже ніхто не може гарантувати, що цей конкретний автомобіль не перетнув уже той рубіж, коли підвіску треба перетрушувати. А це може коштувати понад $1 тис. До речі, варто зазначити, що під час перевірки потрібно дуже уважно оглянути чохли ШРУС. При великих пробігах вони часто тріскаються. Якщо це відразу не помітити, що ШРУС, вважай, вже засуджений до смерті. Хоча на 2-х літрових моделях диски є скрізь). Багато власників Mazda 323 п'ятого покоління відзначають разючу живучість колодок. Наприклад, навіть дискові трапляться по 50-70 тис. Км. Як показує досвід, краще не пошкодувати грошей і поставити фірмові колодки - неоригінальні можуть "плисти" при гальмуванні і іноді відрізняються іншими розмірами та формами! Тож краще на гальмах не економити. Тим більше, що фірмові колодки Mazda коштують приблизно стільки ж, скільки і на багато інших аналогічних автомобілів - близько $40-90 за комплект залежно від модифікації. Але зараз на багатьох Mazda 323 п'ятого покоління починають поступово зношуватися гальмівні шланги, які, можливо, доведеться міняти вже новому власнику. Зору надійності. Принаймні за останнім рейтингом німецької організації TUV, що займається проведенням техогляду автомобілів, Mazda 323 йде на 17 місці з 70 автомобілів у віці 8-9 років. Для порівняння, BMW 5-серії має 28-й результат, Volkswagen Passat - 36-й, а Volvo 440/460 стоїть лише на 66 місці. Однак покупця уживаної Mazda 323 не повинні заспокоювати ці цифри. Незважаючи на надійність автомобіля, потрібно пам'ятати, що при великих пробігах часто необхідно міняти багато деталей у підвісці, які стоять дуже пристойно. Та й двигун теж може підкинути неприємні сюрпризи. Якщо ж з машиною все гаразд, то тоді Mazda 323 відмінно підійде тим водіям, яким потрібен простий і надійний.




