Перше миття.

Як на мене, нічого незвичайного. Коли просидівши за роботою майжевсю ніч, недільного ранку схоплюєшся, ніби в дитинстві бігти підялинку в пошуках подарунків. Душ, гараж, товариш з такою ж хворобоюі ти вже пояснюєш мийнику, що тобі для фото потрібно поставитимашину мордою до воріт у бокс, а не навпаки. Виїжджаєш на мийкувранці на півгодини, потім ще годину натираєш гумки і ще дві годинибігаєш навколо, милуючись і цокаючи язиком зі словами "ех, яка жвона ох**нна". Даєш останню обіцянку жінці зав'язати нарешті завтомийкою і приїхати додому хоча б на обід, але в гаражі зновудаєш осічку, залишившись на кілька годин, щоб самому нанестиантидощ на шибки, і знову дзвінки на телефон, тобі спочаткупогрожують, потім просять повернутися і обіцяють все пробачити, алене дивлячись на тиск і ризик знову відновлення холостяцького життяти не втримався і виїхав покататися нічним містом.
Перший раз нормально помив свій w140.Обробив ущільнювачі спец.засобом, двері на нерівностях поскрипували через сухі гумки.Обробив пластик дверних ручок:чорний нарешті став чорним. Почистивусі шибки до скрипучого пальця і ​​наніс куплений на швидку рукуантидощ (побачив у друга в дощ, дуже сподобалося як це штукапрацює). Чистці лобового приділив особливу увагу:обробив скло спец.пластилін. У деяких місцях при яскравому світлі все одно виднодрібну брижі від висохлої колись хімії на склі або щось подібне. Зцим ще боротимуся. Можна звичайно нанести антидощ і на мийці. Ішкіру почистити там-таки. Але свою жінку та машину я люблю чіпатисам.