Ремонт арки заднього колеса із застосуванням силового каркаса.

Один мій знайомий із середніми розумовими здібностями (на йоговласну думку) вважає, що найбільшою загрозою для людства є дурість.жадібність і боязкість. Як самі бачите, заперечити тут нічого іможна тільки поаплодувати йому за настільки чітко вираженіформулювання.<
Не чіпатиму останніх проявів чесноти людської, а торкнуся лишепершої, бо чогось, а її в «Спринтері» більш, ніж достатньо ібагатьом доводиться виправляти наслідки недоумку конструкторів.
Я якось читав статтю про відмінність у європейській та азіатськійшколах автомобілебудування, де автор стверджував, що основноюпричиною, через яку брати наші молодші потіснили блідолицих, єоперативність внесення змін до конструкції автомобіля, з чим неможна не погодиться.Закостеніла європейська школа з великимнебажанням йде на виправлення дитячих хвороб автомобіля, багато зяких, до речі, є прямим наслідком тренування конструкторів накішках, у ролі яких виступає покупець, що не підозрює прокаверзу.
Згадайте про те, як «Фольксваген» здуру замінив кілька здоровеннихпрямокутних отворів у поршні, що служать для відведення олії, набезліч дрібних. Швидше за все якийсь учений дурень вважав, що зточки зору технології свердлити простих отворів набагато дешевше, ніж робити кілька прямокутних, де без дорогої фрезерування необійтися. -Ура! - закричали всі і в небо чепчики кидали! І помчаладуша в рай:Один мій знайомий купив у 2008 році Шкоду «Супер Б» з1, 8 TSI, пару років поїздив нормально, а далі двигун став пожиратимасло в промислових масштабах. Доїхав він до Києва (трохи більше500 км) і долив літр олії, повернувся назад і ще літр долив. Маслупросто нікуди було стікати. - І що Ви думаєте, що фірма негайноповернулася назад до колишньої технології фрезерування отворів? -Як би не так. Плював «Фольксваген» на любителів німецькогоавтопрому з високої вежі та без перепочинку з 2007 по 2014 роки, хоча вже до 2008 року проблема вилізла назовні.

« Азіати» теж не без гріха, згадайте хоча б історію з перегріваннямдвигуна 1ZZ у "тойоти", яка стверджувала, що виною всьому неправильна експлуатація автомобілів, хоча насправді бувконструктивний прорахунок у вигляді малої глибини посадковогоотвору для кріплення ГБЦ, в результаті чого різьба в отворахзлизувалася з усіма наступними наслідками, але і тут вона трохиподсуетилась, змінивши глибину з 22 мм на 28 мм, після чого пропроблему забули.
На «Мерседесі» ж, я так розумію, зворотного зв'язку зіспоживачем взагалі немає!

Яскравим прикладом тому є арка заднього колеса у «Спринтера» Нетреба мати семи п'ядей у ​​лобі, щоб розуміти, що даний автомобількупується зовсім не для того, щоб покрасуватися перед знайомими, адля перевезення самих. Різних вантажів та важкі тупі предмети згострими кутами тут не рідкість. Зробити арку з 0, 7 мм міг тількиідіот, гідний номінації на Премію Дарвіна. Другий конструктивнийпрорахунок полягає в тому, що арка не спирається на яку міцнуоснову типу труби або швелера, а консольно прикріплена до підлоги, товщина якого теж бажає кращого, в результаті чого смуга підлогиміж лонжероном і стінкою арки прогинається і починаєвідриватися.

<
Безумовно, передбачливі власники одразу після покупки машинизашивають арки, втім, якщо Ваш «Спринтер» використовується тількидля далекобою по хайвеях, на наші європейські гроші – автобанами, де вантажі перевозяться в контейнерах і на палетах, а не насипом, то воно і не потрібно, як у випадку з Алексом (олексієм) Дулепіним.Не дивлячись на те, що він не є пайовиком-акціонером нашоїконцесії, хочу черкнути пару слів про нього, оскільки завждиповажав людей, які, подібно до мене, всього досягли тільки своєюпрацею. Почувається найбільш комфортно і я не здивуюся, якщо черезпару років він буде мільйонером, тільки не рублевим або гривневим, а доларовим. Соплежуйства» багатьох доморощених блогеріввідрізняються своєю стислістю. Безумовно, що і серед тривалих відеоє справжні шедеври на кшталт подорожі Діми Малаша на Аляску.Незважаючи на те, що відео триває дві години, дивишся його невідриваючись, оскільки подивитися якісний матеріал, з тлумачнимкоментарем, доводиться не часто. З Мінська теж починав все з нуля вАмериці, домігшись за вісім років багато чого, купивши, зокремаминулого року будинок за 400 000 у.О. .Е, спеціальний причіп і щещось по дрібницях, у тому числі і дружині «паркетник».Що того жроку у нього на додачу народився син ще, можна тільки по-біломупозаздрити «пацану», який на всіх парах іде до успіху. Що ж доАляски? , то зверніть увагу на місцеві дороги, які побудовані вумовах крайньої півночі та вічної мерзлоти і, не дивлячись на це, чомусь знаходяться в ідеальному стані, а не вкриті ямами заквадратно-гніздовою системою.

<
Отже, Господа Присяжні Засідателі, я отримав арки з таким станом, що можна подумати, що на них танцювали чорти, хоча все булонабагато прозаїчніше – «Спринтер» використовувався для перевезеннякег з пивом, які водії- експедитори та вантажники в одному флаконівантажили аж ніяк не в оксамитових рукавичках, а жбурляли з усьогорозмаху, нерідко укладаючи на два поверхи. Львівські дороги зїхньою бруківкою аж ніяк не відрізняються гладкістю, особливо ті, які ще не потрапили під капітальний ремонт і падіння кег на аркибуло забезпечено. Розвозом, то нехай поділиться своїми спогадами.Спочатку я не морочився подібними дрібницями, невідкладних справ ібез того вистачало, взяти той же ГУР, що виється і плюється, але зчасом руки і до арок дійшли, тим більше, що в перший сезон повозитинегабаритні вантажі довелося.
Ось Вам, наприклад, завантаження в перший робочий виїзд, коли я візкамінь для влаштування альпійської гірки на клумбі ззаду Вітрила», вул Липинського, 36. Як бачите, кузов голий і весь інструментваляється на підлозі. Пізніше, коли почав обладнати стелажі полівому борту, зашив і арку шматками ОСП і їздив так два сезони, поки в лютому минулого року, коли сніг навалило понад усі норми ітаксувати, незважаючи на повний привід на «Тигрі» («Нісан-Ріг») )стало важко, не вирішив поєднати приємне з корисним та зайнятися, нарешті, силовими елементами машини., що балуюся плюшками.Розігнавшись на лонжеронах, я перескочив на підлогу, яка в заднійчастині кузова перетворилася на потерть, а потім прийшла черга іправої арки, яка виглядала:
— Фу, як не естетично!

Розтин показало, що хворий помер від внутрішньої хвороби черезкорозію металу, що виникла через те, що попередні власникизатиснули пару сотень гривень на покупку підкрильників і на задувкувнутрішніх порожнин, яка взагалі коштує дрібниці. Достатньо було боднієї таблетки у вигляді балончика з «Мовілем» вартістю близько 4у.О. І машина їздила б довго і щасливо. Ось вже справді:
-Горілку жерти, а на сірниках економити! , посилиланочівля просто неба під усіма видами атмосферних опадів, на якітакий багатий Львів, в результаті чого хворий постійно кашляв і нехотів заводитися вранці, свідченням чого був буксирувальний трос, що дістався у спадок, з відполірованими від постійного застосуваннягачами, хоча при попаданні в мої чіпкі лапи, хворий миттювилікувався шляхом заміни свічок розжарювання і стоянкою в сухомугаражі. Відпочиває в моїх дбайливих руках і нехай до повногоодужання ще далеко, він помітно відпочив і посвіжішав. Для початкуприварив підсилювачі у вигляді шматків прямокутних труб 40х20однією стороною до лонжерону, а інший до такої ж труби, прокладеноїпо краю підлоги. На фото це поперечна труба на задньому фоні, покладена плашмя. У заводському виконанні арка кріпиться до підлогитільки контактним зварюванням і так само підлога з'єднується звнутрішнім каркасом кузова. Все це за довгі роки життя на вулиці, помножені на байдуже ставлення з боку попередніх власників, яківимагали від «Спринтера» тільки роботи без вихідних без будь-якоїпрофілактики, призвело до того, що ці сполуки перетворилися напотерть з наскрізними дірками.
Прокладена ж по борту труба дозволила надійно з'єднати підлогу зкаркасом, служачи при цьому підсилювачем, а також прикріпити ізадній підсилювач арки. Так само я вчинив і з передньою стороноюарки, яку теж прикріпив до поздовжньої труби (на задньому фоніфото) боковини кузова, що йде по стику підлоги і каркаса. Тамвзагалі довелося чимало повозитися з якими поперечинами в районіпереднього кріплення ресори, безжально викидаючи цього іржавого«Васю» на мороз, замінюючи на новий метал.

У процесі робіт відкрилися внутрішні порожнинипорогів, в яких я виявив якусь річ. Повертавши її в руках, як Мавпаокуляром, вибачте, як Мавпа окулярами, я так і не зрозумів, що цеза НЕХ, як вона там виявилася і для чого служить, а тому прошудопомоги у знавців. Тепер, маючи дві точки опори, я приваривпоздовжню опору арки з труби 40х20 або 40х25, не пам'ятаю вжеточно, проклятий склероз чи сколіоз замучив. Що поробиш, СКС…

Наступним етапом було приварювання підсилювачакраю арки, виконаного з куточка №25 і зігутого за шаблоном зкартону, прикладеного до арки.

До нього прикріпив боковину зроблену за тим самим шаблоном з«полуторки».

> Залишилося тільки зашити прорізи між рамкою і каркасом боковиникузова все тієї ж «полуторкою». А також закрити дірку, вибачтезаради Бога, дірка, вона в дупі, а закривав я отвір між лонжерономі поздовжнім підсилювачем арки знову ж таки «полуторкою», якоюкупив заздалегідь пару листів розміром 2х1 м. Після зачисткизварювальних швів пофарбував арку, як і підлогу з боковиною моєюулюбленою фарбою 3 в 1 фірми «Polifаrb» сірого кольору, яка швидкосохне і має гарні захисні властивості, підтвердженням чого є паркану дворі, пофарбований нею сім років тому.

Знизу арку ретельно замазав у два шари польською «бітумкою» ізакрив підкрильником.
Всі порожнини, в тому числі і нутрощі труб, задув через спеціальнозроблені отвори аерозольним "мовілем" з натуральним воском.

Досвід експлуатації.

Поки що важко говорити про результати, особливо враховуючи тойфакт, що вожу я в основному легкі м'які вантажі типу скошеної травиабо мішків із землею або торфом, які не в змозі заподіяти особливої​​шкоди арці.
Я недарма писав лише про ремонт правої арки, оскільки до лівої, силу різних обставин, ще так і не дістався, зосередивши своїзусилля на упорядкування зовнішнього вигляду «Трудяги», тих жеіржавих дверей та тріснутого скла, але ще не вечір і, до того жподібним ремонтом можна займатися і довгими зимовими вечорами, чергуючи його з вишиванням хрестиком.

На цьому свою розповідь закінчую, оскільки після двох днівнапруженої роботи з благоустрою одного львівського двору у старій, ще австрійській, забудові, відпочивав сьогодні до обіду і вирішивподілитися з Вами, шановні читачі своїми роботами, а зараз вирушаюбратися за низ бічних дверей, який ремонту не підлягає тількизаміні.

"як і підлога з боковиною моєю улюбленою фарбою 3 в 1 фірми«Polifаrb» сірого кольору, яка швидко сохне і має гарні захиснівластивості, підтвердженням чого є паркан у дворі, пофарбований неюсім років тому.

Знизу арку ретельно замазав у два шари польською «бітумкою» ізакрив підкрильником.
Всі порожнини, в тому числі і начинки труб, задув через спеціальнозроблені отвори аерозольним "мовілем" з натуральним воском. .

Досвід експлуатації.

Поки що важко говорити про результати, особливо враховуючи тойфакт, що вожу я в основному легкі м'які вантажі типу скошеної травиабо мішків із землею або торфом, які не в змозі завдати особливої​​шкоди арці.
Я недарма писав лише про ремонт правої арки, оскільки до лівий, через різні обставини, ще так і не дістався, зосередивши своїзусилля на упорядкування зовнішнього вигляду «Трудяги», тих жеіржавих дверей та тріснутого скла, але ще не вечір і, до того жподібним ремонтом можна займатися і довгими зимовими вечорами, чергуючи його з вишиванням хрестиком.

На цьому свою розповідь закінчую, оскільки після двох днівнапруженої роботи з благоустрою одного львівського двору у старій, ще австрійській, забудові, відпочивав сьогодні до обіду і вирішивподілитися з Вами, шановні читачі своїми роботами, а зараз вирушаюбратися за низ бічних дверей, який ремонту не підлягає тількизаміні.

"як і підлога з боковиною моєю улюбленою фарбою 3 в 1 фірми«Polifаrb» сірого кольору, яка швидко сохне і має гарні захиснівластивості, підтвердженням чого є паркан у дворі, пофарбований неюсім років тому.

Знизу арку ретельно замазав у два шари польською «бітумкою» ізакрив підкрильником.
Всі порожнини, в тому числі і начинки труб, задув через спеціальнозроблені отвори аерозольним "мовілем" з натуральним воском. .

Досвід експлуатації.

Поки що важко говорити про результати, особливо враховуючи тойфакт, що вожу я в основному легкі м'які вантажі типу скошеної травиабо мішків із землею або торфом, які не в змозі завдати особливої​​шкоди арці.
Я недарма писав лише про ремонт правої арки, оскільки до лівий, через різні обставини, ще так і не дістався, зосередивши своїзусилля на упорядкування зовнішнього вигляду «Трудяги», тих жеіржавих дверей та тріснутого скла, але ще не вечір і, до того жподібним ремонтом можна займатися і довгими зимовими вечорами, чергуючи його з вишиванням хрестиком.

На цьому свою розповідь закінчую, оскільки після двох днівнапруженої роботи з благоустрою одного львівського двору у старій, ще австрійській, забудові, відпочивав сьогодні до обіду і вирішивподілитися з Вами, шановні читачі своїми роботами, а зараз вирушаюбратися за низ бічних дверей, який ремонту не підлягає тількизаміні.

"оскільки після двох днів напруженої роботи з благоустрою одногольвівського двору у старій, ще австрійській забудові, відпочивавсьогодні до обіду і вирішив поділитися з Вами, шановні читачісвоїми роботами, а зараз вирушаю братися за низ бічних дверей, щоремонту не підлягає, тільки заміні .
"оскільки після двох днів напруженої роботи з благоустрою одногольвівського двору у старій, ще австрійській забудові, відпочивавсьогодні до обіду і вирішив поділитися з Вами, шановні читачісвоїми роботами, а зараз вирушаю братися за низ бічних дверей, щоремонту не підлягає, тільки заміні .