Ми, люди, завжди щось чекаємо. Здається, що ну ось, прямо заразвиповниться це наше бажання і все — світ у наших ніг, життязмінилося і тепер все буде А наступного дня, звичайно, чогось щетреба... Чекаємо ось так ось закінчення школи, інституту, шукаємоперше кохання, плюємося, друге шукаємо. Ну там хроніка. Намкажуть: "поки чогось хоче, тремтить і смикає оком - значить щеживий". Влітку хочемо зими, взимку хочемо випити, а потім одразуліта.
Мені навіть було ніяково, тому що плани були наполеонівські, а врезультаті вийшла тиша.
Тому напередодні весни я вирішив зробити своїй "коханці" особливийподарунок. Потрібне щось особливе — колінвалом і ГБЦ уже нездивуєш. Жінки люблять щось, що підкреслювало б їхню красу, тому йподарунок мав бути відповідним. Завдяки чудовим випадковостям, менівсе ж таки вдалося дістати те, про що я потроху мріяв — оригінальнуторпеду з пластиком та накладками, яка й мала стояти на цій машині.Верхніх накладок виявилося навіть дві, одна трохи пошкоджена. Щеочікується кришка бардачка з написом "Moskvich". До того ж бувпридбаний "київ-15Теї" 1974 року, що раптово мені сподобався, зхарактерним порядковим номером 1941 на додаток до машини іколекції. Звичайно, вартість цієї камери за радянських часів булабільшою — 390 рублів, навряд чи власник Москвича захотів би таквитратитись. Але головне, що мені захотілося. Москвич-408пов'язаний із Москвою, Київ-15 – з Києвом. Напевно все ж таки вониповинні перетинатися, по-доброму, по-сусідськи.
На жаль, двигун залишився на зимовій стадії, бо моторист захворівна всі можливі хвороби. Залишається потроху збирати потрібне і непотрібне, щоб потім постаратися зробити все за раз.
З навесні!
Коментарі2
Добре написано, душевно, на останньому фото, машина прямий виглядає з гаража в очікуванні сезону =)
Вона дуже його чекає, я їй обіцяв)