Кубок великого поршня. Base Race Crew. Одеса 04.07.15

Другий рік хотів поїхати на знаменитий, небезпечний, одеський трек"6 км". У зв'язку з сумними подіями, минулий рік у плані тайм атакубув запоротий. І ось настав довгоочікуваний момент! Тачка — чек, гума - чек, бажання - чек, можливості - чек! Правильно, все та жпогода :) Wet race part 2. І це через тиждень після ROM wet raceДорога до Одеси абсолютно суха, я майже зрадів, але при в'їзді населище Катовського зрозумів, що радів рано, цілий день іде дрібнийдощ, потім асфальт підсихає, знову дрібний дощ... Згадуючипопередні вихідні, оцінюю швидкісніший і небезпечніший трек, заднійпривід, закритий диф — впадаю в легку депресію. Особи по суті всеті ж, плюс додаються невиїзні одесити.Поділ по класах я чеснокажучи так і не зрозумів.Класів 5, поділ за загальним станом, підготовкою та збалансованістю автомобіля.Приміром два двохсот накойлах, СР20, РСР їхали в різних класах при тому, що у мене Дейлі, а другий сикс на каркасі, з більш короткою парою і без салону. 5йклас це аналог анліма, я потрапляю до четвертого. Так само в ньомуMada 3 MPS, заряджений Eclipse, дуже красива, валяча Інтегра, Лансер Х турбо і Галант 4вд. Організація в цілому відрізняється відзвичного мені тайм аттака на домашній трасі. Сесія 12 хвилин натрек випускають по 6 авто з інтервалом. Тобто по суті авто одногокласу їдуть в однакових умовах у разі зміни погоди. Плюс під частренування можна наздогнати повільнішого опонента та спробуватиатакувати його (у разі, якщо він сам не пропустить). Такий азарт імахач! :) Після тренувальної сесії, залежно від часу, формується "стартова решітка". Першим стартує найшвидший пілот у класі, останній — найповільніший.
Після нашої тренувальної сесії організатор вирішує перекинутиГалант 4 вд у клас 5, оскільки він їхав досить швидко. Як на менетут нагорода пілота Garyk, а не авто. Та й рухати зкласу до класу після тренувального заїзду якось…неправильно щось. Урезультаті на стартових ґратах першим ставлять мене. З технічнихпричин одного з пілотів попереднього класу старт відкладається. Тимчасом згущуються хмари та починається дрібний дощ. Покриття доситьхороше, гладке, але я абсолютно не знаю як воно поводиться помокрому. Вирішую не очок і валити з першого кола, оскільки досвідпопередньої мокрої гонки залишив лише негативний осад. З кожнимколом нарощую темп, гальмую все пізніше, відкриваюся все раніше іна четвертому колі розумію, що ось воно моє найкраще коло! Заразбуде час, ща роздам гівна, лол! :)) І тут червоний прапор.Наступний поворот і я бачу Екліпс, що лежить біля стіни. Даліпроцес діставання Екліпсу, дощ посилюється, сесія триває вже постіні дощу. Я розумію, що найкращий час вже поставлено і простодокочуюсь на своє задоволення, місцями даю кута :)) За підсумкомзаймаю перше місце в класі, проїхавши по вологому асфальту швидшена 0.2 сек, ніж на сухому. Ось що означає не очкувати :)
Загальні враження. Трек справді небезпечний. Зон безпеки насправдінемає, але в цьому є своя фішка. Сесії довгі, швидкості немаленькі, незважаючи на те, що сильно порізали ретардерами. Спуски, підйоми, ухили, сліпі повороти… Гальма закінчуються, олія перегрітаі це при тому, що погода була досить прохолодна. Такі трекиоднозначно потрібні! Майже рік навалюючи на ніссан, я в черговийраз почерпнув для себе щось нове і зрозумів, що я не володію ним на100%.
Наступний тайм аттак - Ltava. To be continuedЗапчастини нафото:BH511