Втеча білки з колеса: спонтанний виїзд на Жуків острів.

Давно нічого не писав, причина банальна і проста - Волга неламається. Заводиться завжди, навіть сьогодні, через тижденьпростою, поки я їздив на джипі. Я навіть масу не розмикав. Немачого лагодити, можна було б щось покращувати, однак у менекатастрофічно не вистачає на це часу і сил, оскільки з трьохмеханіків на роботі один у відпустці, а я залишився єдиним, хторозуміється на американських машинах, тому лямку фактично тягнувпоодинці. І тут я з жахом виявив, що літо закінчилося, а я взагалініде не був, нікуди не їздив і нічого не відпочивав! , налинулиспогади з дитинства, коли мені було років 10, і ми з родичами частоїздили на Москвичі 2141 мого дядька на шалені шашлики в одне знайцікавіших місць Києва - Жуків острів., територія зприродоохоронним режимом, щоправда, не дуже великої суворості, тому, на відміну від заповідника, потрапити туди можна без проблем, особливо, якщо врахувати, що фактично це острів, всупереч назві.Місцевість ця на південному краю Києва не лише добре виглядає, а йзберігає деякі цікаві артефакти з минулого, найвідомішим із яких єнедобудований залізничний тунель під Дніпром. Добре пам'ятаю, якпобачив його вперше з вікна Москвича на ходу, уяву десятирічногохлопця було стривожено не на жарт. Уявіть собі величезну чорнубетонну кишку, що плавно йде під воду, і приправте картину всімтим, що міг собі накрутити цей хлопчик у голові — потяги, щопотонули, мерці, привиди і таке інше:
Приблизно за кілометр від в'їзду на півострів крізь дерева можнабуде розглянути силует занедбаного тунелю Підходимо трохи ближче, вже краще відчуваються масштаби. З-під води стирчить приблизнополовина висоти тунелю, інше затоплено:Цього разу не хотів там дужебагато лазити, адже вже сонце почало прагнути до заходу сонця, а яхотів проїхати вглиб Жукова острова і оглянути місця, придатні длякультурного відпочинку на природі. Це не перешкода, і навіть назаводських, вже іржавих амортизаторах машина цілком впевнено тримаєдорогу. Через пару км добираюся майже до самого глухого кута, далірозташована артіль з видобутку річкового піску, куди мені не треба, так що зупиняюся на першому місці, що попалося:
Усвідомлюючи спонтанність вилазки і те, що крім як подивитися іоцінити, робити мені тут більше нічого, роблю висновок, що місцевзагалі не змінилося з часів мого дитинства, і сюди безперечноварто повернутися більш підготовленим - з їжею і лопатою вбагажнику:На Жуковому є деякі місця з піщаними пляжами, протебільшість виходів до води посипано вельми великими каменями, так щопозасмагати і поплавати тут практично ніде. Зате загалом непоганачастинка природи, до якої можна дістатися за кілька десятків хвилиннавіть із центру міста:
Приблизно на такому місці, а, можливо, навіть прямо тут (хто знає), багато років тому брат розпоров мені рибальським гачком палець, коли закидав снасті у воду. З тих пір рибалку я не люблю.Підсумовуючи все вищесказане, хочу сказати, що хоч писати булоособливо нема про що, але з іншого боку - хіба не безпроблемневолодіння автомобілем є нашою кінцевою метою всіх цих нескінченнихремонтів, покращень, вкладень сил, грошей та прийняття важкихрішень? Тож навпаки радіти треба, а не скаржитися. А для тих, хтохоче розширити горизонти своїх знань, або когось простозаінтригував затоплений тунель, я приготував невеликий бонус —брошуру пошукового клубу, активним членом якого я сам був дотрагічних подій в Україні. Написана вона була декількома старшимичленами клубу за результатами пошуків в архівах і на сьогоднішнійдень, не дивлячись на свій скромний обсяг, є одним із найповнішихджерел інформації про цілі та фактичний стан проекту тунелів намомент їх поховання під водою. PDF-версія доступна запосиланням:
drive.google.com/open? id=…_RNDzmvpvZ9poO7PcileLrlyz
Дякую, що залишаєтеся зі мною, і сподіваюся, що вам було цікаво. Дозв'язку!
"написана вона була декількома старшими членами клубу зарезультатами пошуків в архівах і на сьогоднішній день, не дивлячисьна свій скромний обсяг, є одним із найповніших джерел інформаціїпро цілі та фактичний стан проекту тунелів на момент їх похованняпід водою. PDF-версія доступна за посиланням:
drive.google.com/open? id=…_RNDzmvpvZ9poO7PcileLrlyz
Дякую, що залишаєтеся зі мною, і сподіваюся, що вам було цікаво. Дозв'язку!
"написана вона була декількома старшими членами клубу зарезультатами пошуків в архівах і на сьогоднішній день, не дивлячисьна свій скромний обсяг, є одним із найповніших джерел інформаціїпро цілі та фактичний стан проекту тунелів на момент їх похованняпід водою. PDF-версія доступна за посиланням:
drive.google.com/open? id=…_RNDzmvpvZ9poO7PcileLrlyz
Дякую, що залишаєтеся зі мною, і сподіваюся, що вам було цікаво. Дозв'язку!