Нещодавно я вже писав про подорожі по цікавих місцях Львівщини врадіусі 40км від Львова (про це можна почитати тут:
Подорожі #1
Подорожі #2
> Подорожі #2 (продовження)
Продовжимо естафету. Вихідний, релакс і все що з ним пов'язано…Досить швидко ми з дружиною зрозуміли, що банально не зможемосидіти на одному місці 4 дні і треба кудись їхати… Ми давно хотілипоїхати до Івано-Франківська. Та за 2 дні вирішили всі свої справиСуботнім утром 16 жовтня ми вже в Меганчику і прямуємо доІвано-Франківська. Тиждень до того, але так і не витягнувши — мояприродна лінь це щось з чимось. . Серед них був замок у Галичі, Галицький Національний природний парк та курган Галичина могила.Ух, як багато спільнокореневих слів… Але про все по порядку.Неочікувано для себе, по дорозі до Галича, ми побачили ще однецікаве місце — Бурштинську ТЕС. Якщо чесно, то ми спочатку побачили2 250-метрові труби та одну трубу у форматі мєлочі — на 180 метрів (якщо трубу в 180м можна назвати малою), які ніби вулкан викидаютьв атмосферу величезні клуби сірого диму. У радіусі 5-10км віделектростанції (дивлячись куди дує вітер) перебувати досить складночерез смог, але закрита заслінка на клімі мегана дещо рятуєситуацію. Зупинялися, але зробили кілька фото. В першу чергу менішкода людей, які живуть поруч із цим монстром енергетичноїпромисловості.
В якості палива для ТЕС використовують вугілля, хоча вона можепрацювати як на природному газі, так і на мазуті. Зараз у Бурштиніпрацює 12 енергоблоків, які введено в експлуатацію ще у 1960-хроках. Моя мама вчитель географії і вже після поїздки розповіла, щоБурштинська ТЕС одна з найпотужніших у регіоні (якщо ненайпотужніша) і за добу в її дебрях згорає ешелон вугілля. Скількиж вагонів у тому ешелоні для мене залишається загадкою, залишу це вдогадках читача.
Після побаченого згадався Володар Перстнів, а саме фрагменткопалень Саурона
> Від самої ж ТЕС йде розгалужена мережа високовольтних лінійелектропередач.
Коли ми проїжджали повз Бурштинську ТЕС хотілося передати вітанняГретті Турнберг і всім еколухам, які вбачають смерть екологіїнавіть від сучасних дизелів стандарту ЄВРО-5, ЄВРО-6.
/>
А мого ЄВРО-4 з живим із заводу ЄДРом та каталізатором тим більшевважають убивцею полярних медведів. Але де там… у всьому виннімашини. Хоча в часи введення Бурштинської ТЕС в експлуатацію проекологію думали слабо, проте у 21 столітті могли б щось початидумати щодо покращення екологічної ситуації довколишніх територій.Але в цьому мало хто зацікавлений:енергетика це теж бізнес і длячого щось змінювати, якщо це ЩОСЬ приносити гроші. Містечко Галич.Зразу після в'їзду до міста я примітив старий австрійськийметалічний міст. Ми зупинилися поруч та пішли трохипрогулятись.
Табличка біля мосту
Міст перекинуто через річку Дністер, береги якої укріпленодамбою.
>
Не знаю чому, але цей міст та укріплена дамба нагадали меніцентральний пішохідний міст в Ужгороді, де ми з дружиною буливлітку 2021 року.
Дивлячись на залишки бетонних опор поруч із мостом (не знаю що самеце за опори, але вони є), які виламано водою; дерева, які принесенісюди течією та укріплену дамбу — розумієш, що гірська річка це непросто так і потрібно поважати стихію., за кутом однієї з кафешок, сховалося ось таке диво — «Колона Ґолуховського», поруч з якоюстоїть австрійський геодезичний репер середини 19 століття. Трохидетальніше про цю колону можна дізнатися за цим посиланням.припаркувалися в центрі, прямо напроти місцевої міської ради, тапішли гуляти околицями. Респект комунальникам — не часто можнапобачити невеликі містечка на периферії, у яких підтримуєтьсячистота на вулицях. У Галичі є навіть свій пам'ятник королю ДанилуГалицькому (у Львові теж є аналогічний пам'ятник, але дещо більшийза розмірами). Королю Данилу Галицькому це місце зустрічі друзів, молодих та не дуже молодих парочок та колег по роботі. І коли тобікажуть щось у стилі "... Біля коня з яйцями..." ти можеш бутивпевнений - мається на увазі пам'ятник королю Данилу Галицкому.
є невелика церква, а за місцевим ЦУМом магазином "рукавичка"сховалися старі сходи, які ведуть до вершини гори та Галицькогозамку. Кидається в очі це власне відсутність замку. В історіїзагубилися майже всі бастіони замку та споруди, які були схованівід чужих очей за його високими мурами. Зараз на замковій горізалишився лише одинокий бастіон та невелика частина стіни. Та самкороль Данило Галицький. У 16 столітті дерев'яний замок згорів, хочдо того моменту переживши не одну осаду. Пізніше його перебудувализ піску та кирпича.
Під час турецько-польської війни 1676 року турки взяли замок.Заставу, якою керував комендант Лаховський (чи Ляховський), майжебез бою віддала замок, вивісивши білий прапор, який туркипограбували, вибухом висадили біля повітря частину оборонних стінта веж. Потім Ляховський за здачу замку був засуджений за наказомпольського короля Яна ІІІ., президента України "великареставрація" Проте коли саме відбудеться реконструкція хоч трохивцілілих частин замку і чи буде вона взагалі — невідомо. Назамковій горі, поруч із бастіоном, ми з дружиною побачили групутуристів, яку очолювала жінка-екскурсовод. Отже це все втрачено іце цікаве містечко залишається привабливим для туристів, хоч ідалеко не всі про нього навіть чули. На самій же замковій горі єбагато вільного місця колись могутній Галицький замок займав великутериторію. Довкола насаджено багато лип. Якщо ж Київ це містокаштанів, то Галич це місто лип. Зараз на замковій горі збереглосястаровинне польське військове кладовище, яке обгородили стрічкою, аби ні в яких розумників не виникло бажання лазити по кісткахпокійних людей. З території замку відкривається гарний вигляд надовколишніх територіях і навіть висока хмарність не заважаєпобачити красу цього чудового місця. На цьому завершу першу частинутож побачимось у наступній частині.
"зараз на замковій горі залишився лише одинокий бастіон та невеликачастина стіни. Та сам король Данило Галицький. У 16 століттідерев'яний замок згорів, хоч до того моменту переживши не однуосаду. Пізніше його перебудували з піску та кирпича.
Під час турецько-польської війни 1676 року турки взяли замок.Заставу, якою керував комендант Лаховський (чи Ляховський), майжебез бою віддала замок, вивісивши білий прапор, який туркипограбували, вибухом висадили біля повітря частину оборонних стінта веж. Потім Ляховський за здачу замку був засуджений за наказомпольського короля Яна ІІІ., президента України "великареставрація" Проте коли саме відбудеться реконструкція хоч трохивцілілих частин замку і чи буде вона взагалі — невідомо. Назамковій горі, поруч із бастіоном, ми з дружиною побачили групутуристів, яку очолювала жінка-екскурсовод. Отже це все втрачено іце цікаве містечко залишається привабливим для туристів, хоч ідалеко не всі про нього навіть чули. На самій же замковій горі єбагато вільного місця колись могутній Галицький замок займав великутериторію. Довкола насаджено багато лип. Якщо ж Київ це містокаштанів, то Галич це місто лип. Зараз на замковій горі збереглосястаровинне польське військове кладовище, яке обгородили стрічкою, аби ні в яких розумників не виникло бажання лазити по кісткахпокійних людей. З території замку відкривається гарний вигляд надовколишніх територіях і навіть висока хмарність не заважаєпобачити красу цього чудового місця. На цьому завершу першу частинутож побачимось у наступній частині.
"зараз на замковій горі залишився лише одинокий бастіон та невеликачастина стіни. Та сам король Данило Галицький. У 16 століттідерев'яний замок згорів, хоч до того моменту переживши не однуосаду. Пізніше його перебудували з піску та кирпича.
Під час турецько-польської війни 1676 року турки взяли замок.Заставу, якою керував комендант Лаховський (чи Ляховський), майжебез бою віддала замок, вивісивши білий прапор, який туркипограбували, вибухом висадили біля повітря частину оборонних стінта веж. Потім Ляховський за здачу замку був засуджений за наказомпольського короля Яна ІІІ., президента України "великареставрація" Проте коли саме відбудеться реконструкція хоч трохивцілілих частин замку і чи буде вона взагалі — невідомо. Назамковій горі, поруч із бастіоном, ми з дружиною побачили групутуристів, яку очолювала жінка-екскурсовод. Отже це все втрачено іце цікаве містечко залишається привабливим для туристів, хоч ідалеко не всі про нього навіть чули. На самій же замковій горі єбагато вільного місця колись могутній Галицький замок займав великутериторію. Довкола насаджено багато лип. Якщо ж Київ це містокаштанів, то Галич це місто лип. Зараз на замковій горі збереглосястаровинне польське військове кладовище, яке обгородили стрічкою, аби ні в яких розумників не виникло бажання лазити по кісткахпокійних людей. З території замку відкривається гарний вигляд надовколишніх територіях і навіть висока хмарність не заважаєпобачити красу цього чудового місця. На цьому завершу першу частинутож побачимось у наступній частині.
"про що свідчить банер програми, чинного на момент написання цієїстатті, президента України "велика реставрація". Проте коли самевідбудеться реконструкція хоч трохи вцілілих частин замку і чи будевона взагалі — невідомо. На замковій горі, поруч із бастіоном, ми здружиною побачили групу туристів, яку очолювала жінка-екскурсовод.Отже це все втрачено і це цікаве містечко залишається привабливимдля туристів, хоч і далеко не всі про нього навіть чули. На самійже замковій горі є багато вільного місця колись могутній Галицькийзамок займав велику територію. Довкола насаджено багато лип. Якщо жКиїв це місто каштанів, то Галич це місто лип. Зараз на замковійгорі збереглося старовинне польське військове кладовище, якеобгородили стрічкою, аби ні в яких розумників не виникло бажаннялазити по кістках покійних людей. З території замку відкриваєтьсягарний вигляд на довколишніх територіях і навіть висока хмарністьне заважає побачити красу цього чудового місця. На цьому завершупершу частину тож побачимось у наступній частині.
"про що свідчить банер програми, чинного на момент написання цієїстатті, президента України "велика реставрація". Проте коли самевідбудеться реконструкція хоч трохи вцілілих частин замку і чи будевона взагалі — невідомо. На замковій горі, поруч із бастіоном, ми здружиною побачили групу туристів, яку очолювала жінка-екскурсовод.Отже це все втрачено і це цікаве містечко залишається привабливимдля туристів, хоч і далеко не всі про нього навіть чули. На самійже замковій горі є багато вільного місця колись могутній Галицькийзамок займав велику територію. Довкола насаджено багато лип. Якщо жКиїв це місто каштанів, то Галич це місто лип. Зараз на замковійгорі збереглося старовинне польське військове кладовище, якеобгородили стрічкою, аби ні в яких розумників не виникло бажаннялазити по кістках покійних людей. З території замку відкриваєтьсягарний вигляд на довколишніх територіях і навіть висока хмарністьне заважає побачити красу цього чудового місця. На цьому завершупершу частину тож побачимось у наступній частині.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.