Три поїздки до Східного Ногаю. Або подорожі з пригодами. Частина перша.

Ну ось, нарешті, дійшли руки написати про поїздки першої половиницього літа.
Отже, починаємо.
Цього літа ми з "ластівкою" тричі їздили до Азовського моря, уславне місто Приморськ, бо відомий курорт Кирилівка вже якосьнабрид своєю одноманітністю, не дуже чистим морем і, м'яко кажучи, деякою неадекватністю цін, тому на це літо було прокладено новиймаршрут — через колись дикі степи країни, що за часів Кримськогоханства називалася Східний Ногай, ще раніше тут кочували племенаскіфів, потім — сармати, алани, готи, гуни, булгари, хозари, угорці-мадьяри, печеніги, берендеї, комани (половці). Хані тутмешкали ногайці — татарські племена, що переселилися зАстраханських степів. Вже не зустріти, але їх сліди уважниймандрівник може помітити всюди в цьому величезному краї, що лежитьміж річками Дніпро (татарською Озу), Конка (або, як її ранішеназивали — Кінські Води (шилки-Су)) та Велика Берда ( Каяли-Берта)та Азовським морем. Ці сліди залишилися в назвах річок і річечок, що протікають цим нещадно палим літнім сонцем степу — Чингул, Корсак, Чокрак, Юшанли — все не перелічиш. Та й місто, в яке миїдемо, до 1964 р. Називалося Ногайськ.
На узбіччях мелькають покажчики, на яких тюркські назви сусідять зболгарськими, російськими, українськими, а ми все ближче до метинашої подорожі. І ось уже на горизонті з'являється широка синясмуга моря, а на узбіччі — останній перед Приморським покажчик —Банівка. (мабуть, у це селище потрапляють душі всіх флудерів, якихзабанили суворі модератори. А може, навпаки — саме тут і мешкаютьті модератори, що безжально лазять порушників порядку? Історія проце замовчує…)< І тут ми досягаємо мети нашої подорожі — містаПриморська — невеликого гродка, багатого не лише морем і сонцем, ай своєю історією.

Але з історією знайомитися ми будемо завтра, а зараз — прямуємо набазу відпочинку.

на базі
> Серед квітів
замаскувалися
Там — маленька фотосесія, і, природно — купання в морі, іфотографування хвиль, чайок і навколишніх красот!
< /