Ця машинка йшла до мене довгим шляхом, племінник придбав її (вінтретій господар у СНД) на зміну "марку" 70-х років, яким, до речі, був дуже задоволений, крім витрати палива, рік він на ній покатавсяпо Одесі та Україні. З господарем хоч на край світу... Через рік унеї з'явився конкурент - "шкода Октавія Тур", великий, красивий, сучасний, але бездушний. І аварія трапилася, вм'ятий задок.Загалом, поступово, боязка думка про розставання з японкою, сталаусвідомленою необхідністю. Батькам на чашку чаю і зустрівши тамплемінника, я дізнався від нього про намір розлучитися зі своєюToyot''ою, а у мене, якраз, на той час були плани при нагодізавести собі чотириколісну подругу. Інтуїція підказала — це твійвипадок, не губи його. Витративши пару тижнів на вивчення технічнихпитань по моделі в Інтернеті, читання відгуків на форумах і пробнийтест-драйв, аргументів проти покупки не залишилося. "японочка"переїхала до мене.
