У далекому (або не дуже) 2015 році, один мій хороший товаришпридбав цей витвір заморського автопрому як тимчасову заміну своєї220 корони (вона ж exiv), поки та стала на ремонт акпп.< br/>
Перше моє знайомство з машиною наклало на мене враження настількиглибоке, що навіть далекий від ідеалу зовнішній вигляд, не викликаву мене нічого меншого, ніж "вау".
На той момент машина мала вигляд близький доwww.drive2.ru/r/toyota/cresta/978832/ (це вона ж), тільки більшпотягана. В сім'ї, мені на кілька днів було люб'язно надано Хрестадля ознайомлення.Це було кохання з першого драйву! По машині булобагато явних косяків, але як воно їхало!
На жаль, фінансової можливості перекупити цей крейсер я не мав Удень "хе" у тойоти (як з'ясувалося пізніше) відкис бензонасос Маючизвірячий інтерес і повну відсутність досвіду, мій товариш озброївсянабором інструменту, другим товаришем досвідченішим, і попер угараж дивитися, чо ж там у шестициліндровому серці. Недолік досвідупозначився і після складання це серце битися вже не хотіло. Машинавирушила на сто. Розтин показав — капіталів не уникнути.Паралельним курсом домовилися з місцевим "маляром" за смішні грошіповарити та облити кузов фарбою. Товариш явно спалахнув повноюреставрацією автомобіля. У хід пішли підписки на japan паблики в щене забороненому в нашій країні контакті, пошук запчастин, молдингівта інших плюшок ... Здавалося б, з цього історія повинна набиратиобертів на краще, АЛЕ! Щось пішло не так ... Малярні роботизавершилися через +- 1.5 роки. За цей час товариш втратив будь-якебажання займатися реставрацією, ремонтом та іншою нісенітницею, пов'язаною з цією машиною. Машина простояла якийсь час. Точно нескажу, вже не пам'ятаю… щось ще близько року, +-. Моторист, якийстав йому кумом і встиг перевезти бокси до передмістя, мав датидругий шанс на життя цьому дирижаблю, умовивши товариша перевезтинедозібрану машину до нього. Він мав нею займатися у вільний відремонту клієнтських машин час, але й тут щось пішло не так. Упередмісті машина простояла ще кілька років. На вулиці. З відкритимсклом водія. Настіж. Навіть не під навісом. Всі ці роки, так самомаючи слабкі фінансові можливості, я періодично цікавився утовариша, чи не бажає він за кх-кхатцать сотень американськихвіддати в мої добрі руки Хресту. Я чесно планував продати Саню, який є в мене, щось докинути і забрати тойоту собі. Але, тут уже умене ніяк не зросталося.
І ось, одного чудового весняного дня (здається, це був квітень)2020 року я отримую дзвінок з пропозицією забрати тойоту ще вчора, займатися нею вже сьогодні, а розрахунок як-небудь завтра. Братці, чи можете ви собі уявити очі людини, яка не один рік мріє не простопро певну марку/модель/кузов/рок/ комплектації, а спраглий саме осьцю саму і нарешті одержує ось цю саму? Межі мого прагнення, радостіта фантазії не було межі. З горем навпіл я зміг втихомирити свійзапал і підійти до питання з розумом. . Бажання - бажанням, але ярозумів, що купівля + всі вкладення вилилися товаришу в круглусуму. Поговоривши віч-на-віч їм була озвучена дуже солодкаціна.
Окей, що там зі станом?
Поїздка в передмістя мене насторожила і засмутила, але запалу незменшила. /p>
Рішення було прийнято, БЕРУ!
Про подальші мої рухи вестиму бортжурнал, хоч уже і постфактум.
Пока скажу тільки те, що мої очікування про те, що потрібно робитизовсім не збіглося з тим, що вже зроблено і ще належить. Головне, не опускати руки; )
