Оживлення електрики

Через пару днів після першого пуску та пошуку адекватного електрикачерез усіх, кого я знаю, вирішив, що настав час Тойоту гнати доОдеси, домовився з товаришем (колишнім господарем), щоб той завізмене разом з акумулятором від мого санні до передмістя.

На місці завантажили в багажник і салон все, що змогли знайти відТойоти і вирушили в дорогу! товариш, як людина знаюча, їхав одразуза мною, щоб ніхто не прилетів мені в зад.На самому під'їзді доміста з'ясувалося кілька нюансів:1) прогріта машина зовсім нетримає холостий хід на драйві
2) гарячий мотор шле мене в пень і не запускається, поки гарненьконе охолоне.

До цих питань я повернуся пізніше.
З горем навпіл, дотягли до міста, пірнули на мийкусамообслуговування… Ну дуже хотілося помити крейсер і подивитися, що ми маємо. Відмив хріново, але зовнішнім виглядом залишивсязадоволений. Машину залишив на кілька днів у цій частині міста.
> Через пару днів, вже без прикриття, але з роздруківкою назадньому вітровому склі про відсутність світлових сигналів, заворожив за 15 км до електрика. Електрик мені сподобався. Рідкозустрінеш людину, яку без зайвих питань візьметься за не простуроботу. Діалог був приблизно наступним:— На що бідкаєшся? — Заелектрикою німер не працює. Машина стояла. До простою всепрацювало…— Ніхера не працює, треба щоб усе працювало?
— Так
— Залишай.

<
Робота з усіма видатковими мені стала в 3к грн. Зайняло близькодвох тижнів.
Що було зроблено:
— Відновлено абсолютно весь світ
— Замінено всі відповідні фішки форсунок (старі були пошарпані і незлущувалися на форсунці )
— Пожвавлений вентилятор печі

Не можу сказати, чи дешево, чи дорого, але я залишивсязадоволений.

У день, коли я забрав хреста у електрика, я дозволив собі трохипокататися. На моторі, що троїть. Просто, збити аскому.