SUBARU Legacy 2.0 L
Якось чоловік моєї сестри Віталій попросив відігнати Хонду подружжя на СТО. Я сів за кермо його Legacy, а він за кермо Хонди. Була зима, а точніше валив сніг. Я був у тихому шоці від того, як вона їде по снігу, де вона взагалі пролазить зі своїм кліренсом пузотерки. Потім ще місяць згадував і захоплювався. У глибині душі ще тоді вона мене підкорила, підкорила назавжди. Але про це не замислювався і продовжував свої муки вибору. Якісь «стрімкі» агрегати діставалися і після детального огляду вирушали назад додому. І тут зустрічаю Віталія і дізнаюся, що вони вирішили продати свої обидві машини і купити один, але великий джип. Забирай, каже, Субарика! Перекупи ціну збивають за ударений бампер і фарбоване крило, а ти машину знаєш, приховувати мені нічого. Я був трохи збентежений, до того ж, це не зовсім та машина, на яку я розраховував, враховуючи муки вибору між Сантою та Хитрим.




