----------------------------
SUBARU Legacy 2.0 L
-------------------------------
Якось, чоловік моєї сестри (віталій), попросив відігнати Хондуподружжя на СТО.
Я сів за кермо його Legacy, а він за кермо Хонди.
Була зима, а точніше валив сніг.
Я був у тихому шоці, від того, як вона їде по снігу., де вонавзагалі пролазить зі своїм кліренсом пузотерки.
Потому ще місяць згадував і захоплювався.
У глибині душі ще тоді вона мене підкорила, підкориланазавжди.
Але про це не замислювався і продовжував свої муки вибору. Якісь«стрімкі» агрегати діставалися і після детального огляду вирушалиназад додому. І тут, зустрічаю Віталія і дізнаюся, що вони вирішилипродати свої обидві машини і купити один, але великий Джип.
Забирай, каже, Субарика!
Перекупи ціну збивають за ударений бампер і фарбоване крило, а тимашину знаєш, приховувати мені нічого.
Я був трохи збентежений, до того ж, це не зовсім та машина, на якуя розраховував, враховуючи муки вибору між Сантою та Хитрим.
Але за кермо все ж таки сів.
Сів і не міг потім заснути всю ніч, а вранці о 8.00 зателефонувавВіталію і сказав тільки одне:— Скасовуй перегляди, я забираюLegaсy.
Щоденна їзда доставляє масу позитивних емоцій.
Кожен проїзд конюшини по крайньому ряду – черговиймікро-оргазм.
<
Машина – аватар.
