Вибір моєї першої машини був непростим. Спершу придивлявся дошкоди октавії тур 1.9 дизель (на такий навчався в автошколі таінструктор її розхвалював), але її вже не було на той момент (кризові вже розібрали, а нові ще не завезли.. Очевидними мінусамишкоди були — дизайн і порожня комплектація.Сидів у кіа сидтридверці, салон до речі приємно здивував своїм простором, зовнішність теж нічого, але кореєць... Але купешка виявилася не длямого зростання, хоча в такій комплектації за настільки смачноюціною була дуже приваблива.Всі роздуми з легкістю вирішилися всалоні Сеат, коли побачив і сів за кермо леона, відразу відчув, щоце саме та машина, яку я ХОЧУ А далі пішли роздуми про те в якомукольорі брати, з яким двигуном і в якій комплектації.Спершу думавбрати з двигуном 1.6, який був і дешевше і перевірений часом, вкольорі розривався між жовтим і червоним. Що краще вже доплатити за2-х літровий двигун, у якого ще й апетит такий же, ніж потім кусатилікті через нестачу потужності. А коли посидів у салоні спортвагенана 17 дисках, у спортивних сидіннях, то сумнівів не залишилося. Зкольором визначитися було вже просто, бо спортвагенів залишилосялічені екземпляри у чорному та червоному кольорі і чорний я точноне хотів. Можу сказати, що з того моменту, як виїхав із салону наНивках, жодного разу не пошкодував про свій вибір. Незважаючи намайже двометрове зростання леон саме та машина, яка мені повністюпідходить перш за все за духом. Якось їй подякував. Другою корисноюоновкою після захисту були ковані диски. По наших дорогах куваннянадійніше лиття, а головне легше важких стокових ромашок, аполегшення на 20 кг безпружинних мас відразу позитивно позначилосяна динаміці розгону. З часом у міру можливостей перетворюватимумашинку і далі на свій смак, але про це вже у бортовику.






